Вийду в степ, до синьої криниці
Малишко Андрій Самійлович
Вийду в степ, до синьої криниці,
Де не ліг мережами туман,
В небі тучі, як за Остряииці,
І щербатий місяць-ятаган.
Там шумлять, в зеленому розвої,
Сто дубів, як велетні круті,
Сплять в курганах віковічні вої,
В святості і в тихій чорноті.
Там у ніч — на вибалки козачі,
Як ріка в могутній течії,—
Йдуть високовольтні передачі,
Молоді енергії мої,
Райдугами, снами вогняними,
Надрами земними із заков,
І Шевченків голос понад ними
Просить людство
Про сім’ю й любов!
Андрій Малишко. Поетичні твори, літературно-критичні статті. Упорядкування Н. М. Гаєвської. Київ, видавництво «Наукова думка», 1988
