Заєць Трифон і хитрі хвости

Зайцю Трифону давно час додому. Але як туди потрапити, якщо на стежці до домівки зграя вовків влаштувала пікнік?

«Піду вперед – з’їдять, залишуся тут – з’їдять! Що ж робити?” – тремтів від страху під кущем Трифон. Тут до зайця підлетів старий Ворон.

– Чого тремтиш, сірий? Хто образив? – запитав Ворон.

Трифон розповів Ворону про свою біду.

– Не переживай, – відповів Ворон, – зараз ми їх переможемо.

Не встиг Трифон здивуватися, як старий Ворон, невідомо звідки, приніс в дзьобі два хвоста – один лисячий, другий вовчий.

– Нещодавно мені довелося бачити велику бійку між лисом і вовком. Так вони погризлися, що відкусили один одному хвости! Скулячи і плачучи, лис й вовк розбіглися, хто куди – бійка так і залишилася без переможця. А я взяв ці хвости і приховав, про всяк випадок. Ось і стали в пригоді.

– Але як нам ці хвости допоможуть перемогти вовків? – запитав Трифон.

Ворон щось прошепотів Трифону на вушко. Заєць повеселішав і сказав:

– В путь!

Незабаром заєць Трифон і старий Ворон наблизилися до галявини, де обідала зграя вовків.

– Дивіться, десерт сам до нас прийшов! Іди-но сюди, зайчику, зараз ми тебе з’їмо! – засміялися задоволені вовки. – Тільки краще відразу вирішіть, хто з вас готовий першим залишитися без хвоста, – бадьоро відповів заєць Трифон.

– Це ще чому? – здивувалися вовки.

– Та ось, особливість у мене така. Коли хтось на мене нападає, я спершу відгризаю йому хвіст. Ну а після такого не всім захочеться думати про обід. Ось, наприклад, нещодавно довелося відкусити хвости лису і вовку, – заєць продемонстрував вовкам два хвоста.

– Неприємне, скажу вам, видовище, – додав Ворон. – Та у Трифона в нірці ще багато таких хвостів.

Вовки зіщулилися від страху.

– Та ну тебе, неправильний заєць якийсь! Йди звідси! – сказали вовки Трифону.

А зайцю тільки цього і треба. Він дійшов додому і подякував старому Ворону за порятунок. Каже, мовляв, звертайся, якщо тобі теж знадобиться допомога.

З того часу вовки та лисиці обходять неправильного зайця Трифона стороною.