Зелений Осел

В торговиці хваливсь Осел Зелений:
— Як б’ються покупці за мене!
Ціна мені щораз росте…
— А в мене, бач, не те. —
Сказав Осел-сусіда. — Зранку тут стою,
А й не питають про ціну мою… —
На обрії з’явились хмари чорні,
Вітрець подув з-за гір.
Осел моторний
На хмари кидає тривожний зір.
— Тривожишся? — пита Осел звичайний.
— Ох, не питай! В нас задум тайний:
Я — крашений. Як дощик лупоне, —
Ніхто не візьме і дарма мене.

В нас є… Ну, не осли, а люди:
Його покрасять — він ціни набуде,
А потім ночі й дні
Остерігатись буде —
Не впасти б у ціні.

1964