Нова іграшка
Осєєва Валентина Олександрівна
Дядько сів на валізу і відкрив блокнот.
– Ну, що кому привезти? – запитав він.
Хлопці посміхнулись, присунулися ближче.
– Мені ляльку!
– А мені автомобільчик!
– А мені підйомний кран!
– А мені… А мені… – Хлопці навперебій замовляли, дядько записував.
Один Вітя мовчки сидів осторонь і не знав, що попросити… Вдома у нього весь кут завалений іграшками… Там є і вагони з паровозом, і автомобілі, і підйомні крани… Все-все, про що просили хлопці, вже давно є у Віті… Йому навіть нема чого побажати… А дядько привезе кожному хлопчикові і кожній дівчинці нову іграшку, і тільки йому, Віті, він нічого не привезе…
– Що ж ти мовчиш, Вітюк? – запитав дядько.
Вітя гірко схлипнув.
– У мене все є… – пояснив він крізь сльози.
Джерело:
“Волшебное слово”
Збірка оповідань
Валентина Осеева
Видавництво: “Самовар”
