Байки для дітей — сторінка 26

Кілька лисиць, полюючи спекотного
літнього дня, дуже спрагли. На лихо, поблизу
не було ні криниці, ні джерела. Надумали
вони піти напитися до Меандру. Та,
діставшися річки, побачи-| ли, що берег дуже
високий і крутий, а вода| мчить і вирує.
Спинилися …

Запопали якось мисливці в лісі лисицю й
почали її переслідувати. Бідолашній дух у п’яти
зо страху заліз. Хоч як хитрувала, в яку
гущавину кидалася – не могла позбутися
напасників, а вже від довгої гонитви вкрай
знесилилася.

– Ох, не вірю …

Сіли якось двоє рибалок у човен і, тільки-но
на світ благословилося, попливли в море.
День починався погідний, небо було чисте й
блакитне.

— Я певен — сьогодні нас чекає багатющий
улов. Погода — кращої не треба, пора — саме
для …

Було це за давніх часів. Надумалися якось
лісові звірі обрати собі царя. Посходилися
вони на велику галявину й по тривалій
суперечці [191]поклали: нехай кожен покаже, на
що він здатен. Хто зробить щось найкраще –
того й оберуть царем.

Посідали всі …

Якось у жнива один хлопчик пішов на лан.
Був полудень, пекло сонце, а хлопчик жваво й
весело йшов полем, що золотилося пшеницею.
Невдовзі він дістався великої річки і,
побачивши воду, захоплено вигукнув:

– Як добре! Зараз я освіжуся!

Миттю роздягшись, …

Учора я дививсь, як хлопці
Гуляли на толоці:
Здається, крам там продавав один,
Другі в опуки тощо грали,
То в дучку булку заганяли,
А далі здумали скакати через тин.

Хлоп’ята там були і прості, і письменні,
І кожний з них …

Несе м’ясо руський Кіт,
Польський вихилясом:
«Що ти, Котику, несеш?»
А той каже: «М’ясо!»

І як «М’ясо!» вимовляв,
М’ясо і упало,
І з ним польського Кота
В минуті не стало.

Несе м’ясо польський Кіт.
Руський і питає:
«Що ти, Котику, …

Іде циган по діброві
(Десь лихе носило),
При нім пара вареників,
Люлька та кресило.

Чорний, темний, як та хмара,
По лісі блукає:
Іскривився, курить люльку…
Аж Лев вибігає.

Вибігає, став, питає:
«Хто ти, чорний враже?»
«Скажи перше, хто ти, враже?» …

Ізнемігся старий вовк,
Ледве що плететься,
Аж з ягнятами вівця
На полі пасеться.

Приходить він до вівці,
Став на задні п’яти, П
росить собі на обід
Одного ягняти.

А та й каже, що: «Не дам,
Не мої ягнята,
А от …

Пробігає Лис голодний,
Через пеньки скаче;
Аж слухає — десь Ворона
На гілляці кряче,

Та й говорить собі стиха:
«Почекай, бабусю!
Не їв м’яса годин кілька,
Тепер поживлюся».

І хвостиком помахує,
Прищурює очі,
Підмовляє її злізти,
А тая не хоче.…

Як Собака стеріг хату,
То його й тримали;
Як постарівся, небора,
Взяли та й нагнали…

Іде, бідний, дорогою,
Притулку шукає;
Аж у лісі на поляні
Вовк його здибає.

«Куди,— каже,— йдеш, Собако?»
«Притулку шукати!..»
«А що ж твої господарі?»
«Та …

«Мабуть, нема уже на світі правди!
Мабуть, вона уже за море утекла.
Чим я од Муцика поганший, справді?
А пані те щеня учора привезла,
Сьогодні вже йому і дзвоник почепили.
Да як моторно він бряжчить,
Як Муцик, бубличком задравши хвіст, …

На ставі пишно Лебедь плив,
А Гуси сірії край його поринали.
«Хіба оцей біляк вас з глузду звів? –
Один Гусак загомонів. –
Чого ви, братця, так баньки повитріщали?
Ми попеласті всі, а він один меж нас
Своє пиндючить пір’я …

Був собі Горщик золотий,
Хороший, дорогий.
Прийшла Біда і Горщик той розбила;
Жаліли всі, вона не пожаліла,—
На те Біда!
Скрізь її знають — села й города.
Чого вона не виробляє?
Не тільки що горшків, людей не розбирає.
І опинився …

Воркувала Горлиця у садку,
У куточку тихенькому, на бузку;
Жалкувала сизокрила, що вона
Незчулася, як минула і весна,
Не вгляділа, як одцвівся і садок,
І черешні, і вишеньки, і бузок;
Сумувала, що прийдеться восени
Десь шукати ще іншої сторони.
Підлабузнивсь …

Під дубом у гаю жила Гадюка,
Непросипуща злюка:
Усе було сичить-сичить,
Щоб кого-небудь укусить.
Мале Ягнятко там гуляло;
Скік-верть, сюди-туди —
Та якось під той дуб і доскакало,
Не сподіваючись біди…
Гадюка кинулась та й укусила,—
От так, як бач,…

Літаючи по дворах, Гава
Шматок ковбаски добула;
Хоч кажуть, що вона дурна роззява,
А до крадіжки здатная була.
От узяла та й полетіла,
Щоб недалечко, у ярку,
На самоті поснідать до смаку:
Усе було, ще ковбаси не їла.
«Спасибі,— думає,— …

На світі вже давно ведеться,
Що нижчий перед вищим гнеться,
А більший меншого кусає та ще й б’є —
Затим що сила є…
Примір не довго б показати,
Та — цур йому! Нащо чіпать?..
А щоб кінці як-небудь поховать,
Я …

На полі Вовк овечку взяв,
Потяг сердешную в діброву —
Не на розмову,—
А щоб із’їсти: він бажав
М’ясця свіженького давненько.
От взяв овечку, обідрав,
Як знав,
Та й заходився хорошенько
М’ясце під дубом уминать,—
Аж на зубах кістки хрущать.…

Надумавсь Вовк, що жить йому погано:
Не з’їсть, не засне до пуття,
Що вік його минає марно,
Що треба кращого шукать собі життя…
Сидить він раз під дубом та й куняє,
Ніхто його не розважає,—
Аж чує — на вербі,…

Лисиця десь м’ясця дістала.
Тихесенько прибігла під стіжок —
Ум’яла більшенький шматок,
А менший у сінце сховала
На другий раз, бо нужду знала;
Сама ж спочити прилягла…
Воно годиться, попоївши;
Не молода-таки й була,
Натомиться, всю ніч ходивши…
Аж ось …

Бурмило Кундель вирвався на луг —
На волі трохи погуляти,
Бо остогид йому ланцюг,
Обридло в курені лежати.
Піткнувсь у чагарник… Коли глядить —
Назустріч Вовк біжить.
Бурмило витріщивсь і став брехати
— Стій!— крикнув Вовк.— Чого свариться нам!
Ось …

Був на селі Вівчар Тарас;
Він панових овечок пас.
Став мій Тарас чогось журитись:
Сидить, голівоньку схилив,
А панові боїться похвалитись,
Щоб пан не бив.
— Чого ти, брате, світом нудиш? —
Питаються його.
— Ох, братці! Лишенька мого
Абияк …

Один заможний господар
Надумався Вовків злякати.
«Що,— каже,— той вівчар
Собак дві сотні назбирати!»
Здається б, і гаразд було:
Вовки полохать перестали,—
Так друге лихо підросло:
Свої Собаки шкодить стали.
Аж жаль бере, як розказать:
З Овечок перше вовну драли,…