Братик Канюк і Братик Кролик

Якось простував Братик Кролик крізь чагарі й пісеньку під носа мугикав, коли над ним промайнула тінь. Подивився він угору, а це канюк кола вимальовує. Братик Кролик ну його дражнити.

Та канюку це до снаги. Літає і літає колами, то більшими, то меншими, а то й вісімками. І щоразу, з кожним колом, підлітає чимраз ближче і ближче до Братика Кролика, а той і не помічає – нема коли! Надто захопився своїми витівками: сварить пальцем, трясе кулаком Братику Канюку, кидає паліччя, а тоді зробив вигляд, що рушницю дістав, прицілився в птаха. «Бах!» – вигукнув і зареготав.

А канюк літає і літає, чимраз ближче і ближче, а тоді як кинеться на кролика… і спіймав його.

– Ну що, попався, Братику Кролику!

Бачить кролик, що непереливки йому, почав вибачатися:

– Я просто грався, Братику Канюк! Не варто тобі на таку дрібноту, як я, налітати.

Канюк настовбурчив пір’я на шиї:

– Я не налетів, а підлетів, а тепер я злетів і з тобою полетів. Ти вже награвся, і якщо нажив якесь майно, час тобі заповіт складати.

– Пробач мені, Братику Канюк, – рюмсає кролик, а сам дрижить усіма лапами. – Я трохи золота закопав біля паркану, передай це моїм дітлахам, хай їм буде на льодяники.

– Ану покажи!

– Та я б залюбки, але ти мене так міцно тримаєш, що вже й лапи затерпли!

– Ха! Ще б пак! Бо ти втечеш.

– Що ти, Братику Канюк. Я вже такий звір, що якщо мене піймали, то це назавжди!

Пішли вони до паркану, і Братик Кролик так сумирненько дріботів поряд із птахом, що той навіть перестав боятися, що кролик втече. Прийшли на місце, а кролик насупився, не знає, на яку лапу ступити, наче такий засмучений:

– Така морока, Братику Канюк! Ми зараз не з того боку паркану, де я своє золото зарив. Ти перелети, а я в дірку проскочу на той бік.

Ну, ніби все по-чесному, і Братик Кролик у дірку проліз, а канюк перелетів. Тільки-но він приземлився по той бік паркану, а кролик уже сміється.

– А чого Братик Кролик сміявся?

Дядечко Римус замовк, поправив окуляри, а тоді пояснив:

– Бо з іншого боку паркану, любий, були зарості шипшини, і Братик Кролик сидів там у цілковитій безпеці.