Для кого голки в їжака

Якось восени захопив лисицю в полі дощ. Вимокла як хлющ. Похнюпила вона голову та й чалапає по калюжах. Коли гляне — кущик стоїть. Лисиця до нього. Прибігає, аж там їжак сидить. Від дощу сховався.

— Посунься! — буркнула лисиця і штовхнула їжака в бік.

Штовхнула — та аж завищала з болю .

— Ой лихо! До тебе ж торкнутися не можна. Чом ти не поголиш оцю гидку щетину?

— Спасибі за раду, але вона не для мене, — мовив їжак.

— Та ти подумай, — казала далі лисиця. — Що в тих голках гарного? Тільки сусідів відганяти. Поголи їх, бо всі друзі тебе відцураються  …

— Мої голки не для друзів, — перебив їжак, вони для ворогів.