Доброго ранку

Нарвала дівчинка оберемок польових квітів — разом із травою, з росинками на ній і з комашками, що п’ють ці росинки, і поставила в склянку з водою.
Дивиться дівчинка на найменшу комашку і думає: для такої комашки цей букет — цілий сад, а довгі травинки — високі дерева, а вода в склянці — озеро. Кивне дівчинка головою, напливає тінь на склянку, а для комашки це вечір. Ось вона й повзати перестала, спить, мабуть, своїм коротким сном. Відвела дівчинка голову — знову сонечко освітило маленький букет. Знову поповзла комашка, скінчилася її крихітна ніч. І дівчинка кричить їй:
— Доброго ранку, комашечко!