Дивень – ранок

—    Мамо! Мамо! А що я бачив сьогодні на луках!
—    Розкажи, синку!
—    Як сонце в тумані купалось! А туман був такий густий-густий, що ми з татусем мало корів не розгубили.
—    І хто ж вам допоміг? Мабуть, твої друзі?
—    А от і ні. Сонце і вітерець — ось хто допоміг! Сонце хутенько туман підпушило, а вітерець підхопив його й відніс.
—    Відніс? Куди?
—   І мені хотілося знати! Ми з сонцем побігл за вітерцем. А він покотив туман просто на гречне поле! Глянули — гречка вж стоїть біла-біла… Я й завтр піду пасти череду.