Гарбузове королівство

Якось миші довелося утікати від кота з усіх своїх лапок. Кіт наближався все ближче. Ще трішки, і мишка опиниться в нього в зубах. На щастя, мишці вдалося забігти на город, і вона побачила там величезний гарбуз. А у гарбузі – маленький отвір.

“Мабуть, нещодавно якесь мишеня тут обідало та прогризло дірку в гарбузі. За що йому дякую”, – подумала миша та стрибнула просто в середину гарбуза. – “Може, тут мене кіт не побачить”.

– Агов, ти хто? – запитав хтось у миші.

Миша вирішила, що мале мишеня, що прогризло дірку, не втекло, а досі тут. Вона озирнулася, але нікого навкруги не побачила.

– Я – миша, ховаюся тут від кота. А ти хто? – запитала мишка.

– Не ти, а ви, – почулося у відповідь. – Ми військо насінинок, охороняємо гарбузове королівство від ворогів.

Миша зрозуміла, що до неї говорять білі гарбузові насінинки.

– Мишо, ти потрапила не у звичайний, а у чарівний гарбуз. Цей гарбуз – наше королівство. Ми, гарбузові насінинки мешканці цього королівства, а деякі з нас – солдати. А ти, мишко, будеш нашою королевою!

– Королевою? – здивувалася миша. – Я ніколи ще не була королевою. А що треба робити?

– Треба танцювати на балу! – відповіли білі насінинки.

Тут в гарбузовому королівстві невідомо звідки залунала музика, засяяли вогники, і гарбузові насінинки закружляли мишу у веселому танку. Ніколи в житті миші не було так радісно та весело. Вона навіть про кота забула.

А кіт, тим часом, походив городом, пошукав мишку, але не знайшов і пішов геть.

Коли бал закінчився, мишка сказала гарбузятам:

– Дякую вам за прихисток, за бал та можливість побути королевою! А тепер мені час бігти.

– Чому? Хіба тобі погано з нами, наша королево? – засмутилися гарбузові насінинки.

– Дуже добре, але ми, миші, не можемо жити в гарбузовому королівстві. Нам потрібно бігати довго та далеко, і все навколо бачити, – відповіла миша.

– Який жаль, – сказали насінинки. – А ще гірше, що скоро наше гарбузове королівство зовсім зникне, і ми ніколи більше з тобою не побачимося.

– Чому зникне? – схвилювалася мишка.

Насінинки пояснили їй, що скоро гарбуз на городі зігниє, і то буде кінець королівству.

– Але ви можете зробити так, щоб на цьому городі з’явилася ціла країна королівських гарбузів, – радісно сказала миша. – Якщо хочете, то я попрошу одну свою знайому бабусю, вона забере вас, до себе додому, а навесні посадить вас у землю. Тоді наступної осені тут буде цілий город королівських гарбузів!

Насінинки зраділи, почувши таку пропозицію. А вже наступної осені на городі виросло багато чарівних гарбузів, і до кожного з них миша навідалася, щоб станцювати святковий танок на балу.