Гарне

Прокинувся Юрко вранці. Глянув у вікно. Сонечко сяє. День гарний-прегарний. І захотілося хлопчикові самому щось гарне зробити.

Сидить собі й думає:

«Коли б моя сестричка тонула, то я врятував би її!»

А сестричка тут як тут:

— Юрчику, пограйся зі мною!

— Іди від мене, не заважай думати! Образилася сестричка і відійшла.

А Юрко думає:

«Коли б на няню напали вовки, то я постріляв би їх!»

А няня тут як тут:

— Юрчику, прибери посуд!

— Прибери сама — мені ніколи!

Похитала головою няня. А Юрко думає далі: «Коли б Трезорко впав у криницю, то я витягнув би його!»

А Трезорко тут як тут. Хвостом крутить: «Юрчику, дай мені напитися!»

— Іди геть! Не заважай думати! Закрив Трезорко пащу, поліз у кущі. А Юрко до мами пішов:

— Що б мені таке гарне зробити? Погладила мама Юрка по голівці:

— Пограйся із сестричкою, допоможи няні посуд прибрати, дай водички Трезоркові!