Казки українських письменників — сторінка 31

— Посуньтеся, сестрички,— сказала молоденька сосонка і розправила свої віти.

Вона сказала це ласкаво й привітно, їй було приємно, що кожної весни на ній виростають світло-зелені молоді пагінці, ніби свічечок хтось понаставляв. Але сестри-сосни, що росли навколо, незадоволено забурмотіли:…

Це зовсім не казка. Я просто знаю, про що співали клопітливі синички, шелестіла яблунька своїм листям, віяв вітер, та вуркотів смугастий кіт з оксамитовими лапами, і пищала гострозуба миша.

Ну, а що робили діти, вони мені самі розповіли…

А я …

Він був такий маленький і непомітний в сухому листі, куди його скинув вітер. Ніхто, звичайно, і подумати не міг, що саме йому доведеться стільки пережити.

Навіть білці, яка стрибала, наче літала, з гілки на гілку, з ялини на сосну, з …

На вулиці випав перший сніг.

Зраділи санчата на четвертому поверсі висотного будинку, відв’язалися од балкона і стрибнули на сніг. І снігу повно, і гора гарна, а санчатам не катається.

Прибіг хлопчик. Побачив свої санчата на снігу. Зрадів. На гору витягнув. …

Задумав син жити на своєму хлібі.

— Не хочу,— сказав батькові-хліборобу,— йти твоєю стежкою. Для мене в житті інша дорога вготована.

— Дивися, синку! Я тебе не силую…— гірко мовив батько. Що маєш робити, коли в єдиного сина душа до …

Був собі трамвай.

Як інші трамваї, він мав роботу. А робота в трамваїв така: цілий день катають вони хлопчиків та дівчаток з татусями і мамами. Робота гарна, приємна і спокійна. Не як у деяких…

Взяти хоча б автомобілі. Вічно вони …

Зайчик стояв біля дверей і не знав, що робити. Його мама застудилася, і він хотів купити їй меду, адже найкращі ліки від застуди — чай з медом.
Хоч зайчик був ще зовсім маленький, але він знав, що відходити від свого …

Цю історію на Святвечір любив оповідати мій дідусь…
Не тепер і не колись жила собі в нашому містечку одна сім’я: тато, мама і троє діток — Тарасик, Настуня та Ільчик.
У їхній привітній оселі завжди було багато радості і сміху.…

Пізньої осені господар позгрібав у саду листя, сів на лавку й задумався.

— З горіха я маю мішок горішків, яблуня дала три ящики яблук, зі слив і вишень наварили варення, — розмірковував він. — Тільки з верби нема нічого. Треба …

За Прутом є село, за селом — гора, а на горі лісок-перелісок, такий невеличкий, що його можна оббігти довкола. У тому лісочку живе мавка-зеленавка, мала, як і він. Взимку вона спала в сухому листячку, а поверх листя лежав сніг. Але …

– Кудкудак! Кудкудак! Знесла яйце, як кулак! – закудкудакала курка на весь двір. – Та гарне ж: схоже на білий світ. Бо в світі сонце, а в яйці золотий жовток. Кудкудак!

Під хатою на стільчику грілась проти сонечка бабуня Марія.…

Пробудився зайчик, чує — хурчать мотори, шурхотять колеса, їдуть, їдуть «Жигулі» й «Запорожці», «Волги» й «Москвичі»…

—    Звідки вас стільки?

—    З Самбора!

—    Зі Снятина!

—    З Хотина й Новоселиці!

—    А куди ви?

—    У Косів, на ярмарок!…

Чи ви знаєте, чому восени жовтіє листя на деревах? Звичайно, через сонечко. Воно втомилося, стало сонне, блякле, неяскраве, а дні сірі, мов дикі гуси, а дощик довгий, плюскає й плюскає. Ось такої пори дерева вмикаються, наче жовті люстри, і світять, …

Пройшов дощ, пісок вологий, то дівчатка пекли торти: один з ромашками, другий з нагідка́ми, третій, найкращий, з трояндовими пелюстками. Івась допомагав, квіточки збирав. Коли раптом, мов шуря-буря, не знати звідки з’явився змій. Був він трошки дурний, але ж зовні того …

Купила мама Василькові гумові чоботи. Тільки взути їх ніяк: сонячно, сухо. У всьому селі жодної калюжі. А Дощ іти не квапиться. Дрімає собі у хмарині, в тій, шо зачепилася за верхівку тополі на вигоні.
Пооглядав Василько чоботи, поприміряв та й …

Дідусь у Наталочки лісник, і дівчинка часто приїздить до нього в гості. Ось і перші зимові канікули проводить вона в нього. їй подобається маленька дідусева хатка, яку буває ледь видно з-під білого пухнастого снігу. Одразу ж за порогом стоять стрункі …

В одному садку пiд кущами жасмину семеро братiв-слимакiв побудували собi будиночок, а що вiн був у такому глухому кутi й нелегко було його вiдшукати, вони й почепили над дверима № 7.

Семеро братiв-слимакiв дуже пишалися своєю домiвкою i, щоби вона …

Жив та був собі Вузлик. Зробила бабуся його із своєї квітчастої хустини, повісила на цвяшок і стала щодня туди щось класти. Купить ляльку — до Вузлика, і цукерку — до Вузлика, знайде в лісі шишку — знов-таки до Вузлика. Добрий, …

У однієї корови був маленький синок. Рябенький, безрогий Бичок. Недавно народився, говорити не вмів, а вже такий упертий. Мама просить:

— Скажи, синку: «ма-мо»…

Бичок мовчить.

А коли мама каже, щоб не ходив далеко, маленький Бичок мовчки йде собі, кропиву …

У тридев’ятому князівстві, в тридесятому королівстві жила собі королівна, і прозивали її Королівна-Крихітка, бо була вона дуже маленька й дуже миленька: кучері мала майже зовсім білі, а товста коса звисала до пояса. Очі в неї були великі й голубі, як …

Зайшов я колись до одної жінки в хату— Одаркою звали жінку. Дивлюсь, а у неї в хаті так чисто, гарно так: діти умиті, чисто одягнені, обід зварений.

— Як ви встигаєте все поробити? — питаю я в Одарки.

А вона …

А дві кізочки — то були розумнішими. Стрілись вони на вузенькій стежечці. З одного боку стежечки глибокий рів, а з другого — висока та крута гора. Розминутися ніяк не можна.

Постояли вони, постояли, подумали-подумали, а тоді одна кізочка стала на …

З одного берега йде до річки білий цапок, а з другого берега надходить чорний цапок. І той хоче через річку перебратися, і другий. А через річку кладка. Така вузенька, що тільки один може перейти, а двом тісно.

Не схотів білий …

Івасик ловив рибку. Все, що зловив, склав у кошичок, закинув кошичок на плечі та й іде додому. Побачив його Тарасик та й тихенько, тихенько за ним. Думає, як би витягти рибку.

Тільки Тарасик підкрався до кошичка, а Івасик почув, що …