Хто навчив?

Лисиця, Лев, Віслюк вухатий
Пішли на звірів полювати.
Віслюк, що голос дужий мав,
На ноги здобич піднімав,
А грізний Лев чинив нагінку —
У здобичі вимотував печінку.
Набралось всякого добра.
— Поділимось. Пора! —
Віслюк, що добре потрудився,
Ділить нарівно заходився,
В аптеці ніби вчився.
— Дурило! — в Лева піна клубом.
І ліг Віслюк навік під дубом.
Лисиця ділить: — Це стегно — моє, —
А решту Леву віддає.
Лев: — У тебе розум — сила!
Ти догодила, серцю мила!
Признайся: хто навчив?
— Той, що під дубом відпочив.