Хитрий корчмар

Один хитрий чоловік поїхав до далекого заморського міста і відкрив там корчму. Всі люди, які приїжджали до цього міста з різних країн, заходили туди випити склянку вина. Спочатку корчмар подавав відвідувачам хороше вино, потім трохи розбавлене водою, а потім, коли побачив, що його гості — народ не вибагливий, став подавати їм воду, трохи підфарбовану вином. Років за два він набрав повний мішечок золотих монет і вирішив, що настав час закрити корчму і повернутися додому. Купив він у подарунок дітям мавпочку, сів на корабель і вирушив у дорогу. Коли настав час обіду, сам він наївся від пуза, а мавпочці жбурнув лише два-три горішки. Наївшись, корчмар вирішив подрімати і розтягнувся на лаві, що стояла на палубі. Мішечок з грошима він витягнув з-за пазухи і поклав собі під голову — так воно надійніше. Мавпочка, примостившись поруч, стежила за ним своїми розумними очима. Вона була голодна і, бачачи, що її господар сховав собі щось під голову, почала терпляче чекати, коли він засне.

Тільки-но корчмар заснув, мавпочка витягнула мішечок у нього з-під голови, розв’язала його, засунула туди лапку і дістала золоту монету. Почала її роздивлятися, спробувала на зуб, і коли нарешті зрозуміла, що з’їсти її не можна, розсердилася, схопила мішечок, розкрутила його над головою і викинула в море.

Цієї миті корчмар прокинувся, схопився і з жахом побачив, як його мішечок занурюється у воду. Тоді почав рвати на собі волосся.

— Чорт мене спокусив купувати цю прокляту мавпочку!

— Не журись, друже, — сказав у нього за спиною один чоловік, який частенько навідувався до нього в корчму, — вода принесла тобі це золото, вода й забрала його.