Колискові
Левченко Анжела
Спи, синочку, засинай,
Світлі очки закривай,
Ніч прийшла темненька,
Спи, моє маленьке!
Ось дивися, зайчик
Тихо спить, не плаче,
Ведмежа і киця
Сонні на полиці,
Песик пелехатий
Також спить в кімнаті,
Ти не плач, а засинай,
Люлі-люлі, баю-бай!
***
Люлі, люлі, люлі,
Прилетять зозулі,сядуть на віконце
І затулять сонце.
Та й почнуть кувати,
Дитя присипляти,
Вийде місяченько,
З зорями тихенько
Будуть сяйвом грати,
А дитина спати.
Крильцями зозулі гойдатимуть люлю,
Гойда, гойда, гойдаші,
Спи спокійно уночі.
***
Прийди, зайчику сіренький,
Прийди, зайчику біленький,
Хмарки темні розганяти,
Нам донечку колисати.
Принеси нам у хатинку
Здоров’ячка у торбинку,
Ще й хорошу дрімотоньку
Малій доні в колисоньку.
А на косточки росточки,
Дай їй вроду з калиноньки,
Прийди зайчику із щастям,
Тихо вушками пошастай,
Та й мерщій тікай до лісу,
А я доню заколишу.
***
В любистку і м’яті скупаю я сина,
Засни моя пташко, моя ти дитино!
Тебе колисатиме мама і татко,
Засни моє сонце, моє ти малятко!
Вже й зайчик у лісі м’якеньку подушку,
Своїм зайченятам поставив під вушка,
Ведмедик своїх ведмежат присипляє,
І Сонко тихенько в сопілочку грає.
Дрімота виходить в кімнату з-за пічки,
Проспи моє миле, спокійно всю нічку!
***
Глянь, синочку, сонце неба браму зачинило,
Місяць сонне своє око виставив ліниво,
Зорі, наче спілі сливи, заглядають шибку,
А малята всі слухняні засинають швидко.
Тільки ти, моє маленьке, хитро очки мружиш,
І як тільки обернусь я, враз ти їх розжмуриш,
І вже тулиш до віконця сонне своє личко:
– Ма! По полю нічка ходить в срібних черевичках,
а горобчик спить на гілці, зайчик на пеньочку!
– Знаю, ліжечко чекає і тебе, синочку!
– Ма, а сон прийде до мене?
– Він прийшов вже, синку,
і приніс на ранок сміху чарівну торбинку,
а тепер він сів в куточку, в сопілочку грає
колискову тихесенько, а син засинає…