Лящі

В саду у пана у ставку,
В воді прозорій, як в струмку,
Лящі водились.
При березі собі гуртами веселились,
І безтурботні дні, здавалось їм, котились.
Та враз
Пан ще з півсотні щук впустити дав наказ.
— «Чекай-но!» — каже друг, що нагодивсь якраз:
«Чекай-но, що ти затіваєш?
Якого ждать од щук добра?
Та не лишиться-бо з лящів тут ні пера.
Чи щук ти жадібних не знаєш?»
— «Не трать даремно слів», —
Боярин відповів з усмішкою: «все знаю,
Та тільки відати бажаю,
Звідкіль ти взяв, що я охочий до Лящів?»

Переклад Д. Білоуса