Неповторне свято

Гарячий день — і враз достигле жито 
І доп’яніють обважнілі грона.
Він ще незнаний, ще непережитий, 
Єдиний день — мого життя корона.

І що це буде — зустріч, чин, екстаза?
Чи дотик смерти на одну хвилину? 
Душа дозріє, сповниться відразу 
Подвійним смаком — меду і полину.

А дивне серце — п’яне і завзяте 
Відчує певність, мов нехибну шпаду. 
Мій день єдиний! Неповторне свято! 
Найвищий шпиль — і початок до спаду!