Ой у полі криниченька (З неї вода протікає…)

Ой у полі криниченька,
З неї вода протікає.
Ой там чумак сірі воли пасе
Та з криниці напуває.

Воли ревуть, води не п’ють.
Бо в Крим доріженьку чуют.
Ой бог знає та й бог відає,
Де чумаченьки ночують.

А ночують чумаченьки
В кримськім степу при дoлині,
Розпустили та сірі воли
По зеленій муравині.

Бодай же ви, сірі воли,
Та в Крим по сіль не сходили.
Ой як же ви мені, та молодому,
Ой та жалю наробили!..

Ой умер же чумаченько,
Ой та в неділеньку вранці,
Ой поховали та чумаченька
Та в зеленому байраці.

Насипали над чумаком
Та високую могилу,
Ой посадили та в головоньках
Та червоную калину.

Полинула зозуленька
Та й сказала “ку-ку!”,
Ой подай, сину, подай, орле,
Та хоч праву, праву руку.

Ой рад же я, моя мати,
Та й обидві подати,
Ой та налягла сирая земля –
Ой та трудненько підняти.