Орач і Кріт

Орач орав землю. Виліз Кріт зі своєї нори та й дивується: уже стільки зорано, а той усе оре та й оре.

Надумав Кріт подивитися, скільки землі зорала Людина. Пішов він ріллею. До самого вечора йшов, а до краю не дійшов. Вернувся в нору. Вранці виліз
із нори, сів на дорозі та й жде Орача. Як діждався, питає його

— Навіщо ти зорав таке велике поле і ще ореш

Орач і каже:

— Я орю не тільки собі, але й людям.

Дивується Кріт:

— Чого ти ореш людям? Нехай кожен оре для себе. Ось я рию нору собі, і кожен кріт риє нору також собі.

— Але ж ви кроти, а ми — люди, — відповів Орач і зайшов у нову борозну.