Парасолька для слона

— Ну і спека! — скаржилася мама Слониха своєму чоловікові Тобіасу. — Незабаром народиться наше малятко, і мені б так хотілося знайти місце в тіньочку, де я могла б годувати і плекати його.

— На жаль, люба, тут, у савані, зовсім мало дерев, але я щось придумаю, от побачиш! — з ніжністю завірив її чоловік. — А поки що давай я влаштую тобі прохолодний душ!

Тобіас пішов до ставка і через кілька хвилин повернувся з повним хоботом холодної води, щоб влаштувати дружині освіжаючий душ.

— Я піду у справах, але скоро повернусь, обіцяю!

Пройшовши багато миль, він підійшов до покинутого села на краю савани.
Ці солом’яні дахи підказали мені одну ідею, — подумав Тобіас, міцно вхопив один із дахів хоботом і стягнув його з хисткої хатини.

— От і все! Залишилося знайти деревце з прямим стовбуром, — задоволено сказав він.

Наступного дня навіс для Мами Слонихи був готовий.

— Яка краса вигукувала вона. — Тепер нам з малюком буде де сховатися від сонця!