Просто бабуся
Осєєва Валентина Олександрівна
Вулицею ішли хлопчик та дівчинка. А попереду йшла бабуся. Було дуже слизько. Бабуся посковзнулася і впала.
— Потримай мої книжки! — крикнув хлопчик, віддав дівчинці портфель і кинувся допомагати бабусі.
Коли хлопчик повернувся, дівчинка запитала його:
— Це твоя бабуся?
— Ні,— відповів хлопчик.
— Мама? — здивувалася подружка.
— Ні!
— Хто ж, тітка? Чи знайома?
— Та ні ж бо, ні! — усміхаючись, відповів хлопчик.— Просто бабуся.
Джерело:
“Волшебное слово”
Збірка оповідань
Валентина Осеева
Видавництво: “Самовар”