Петрик і Миколка звикли, що бабуся Марія дає їм вечеряти, стелить постіль і вкладає спати. Як покладе онуків у постіль, сідає на стільці й розповідає їм казку.
Бабусина казка заколисує маленьких онуків. Вони засинають.
А вранці прокидаються і бачать: бабуся …
Лісовою стежечкою ідуть батько й маленький син. Довкола тиша, тільки чути, як десь далеко вистукує дятел та струмочок лісовий дзюрчить у лісовій гущині. Аж тут син побачив: назустріч їм іде бабуся.
— Тату, куди бабуся йде? — питає син.
— …
У вітальні зателенчав телефон. Дмитро ледь відірвався від мультиків, щоб вийти зі своєї кімнати і зняти слухавку.
– Приходь до школи! М’яча поганяємо, – почув у слухавці бадьорий голос Сашка.
– Та ну. По “ящику” такий класний мультик крутять, – …
Перший підбіг до голуба Степанко. Він обережно взяв закривавленого птаха в долоні і відчув, як тіпалося в нього серце, а очі то заплющувались, то знову розкривалися. Він
не пробував вирватися з рук чи навіть поворухнутись.
— Дивись, дивись! — вигукнув …
Гусенятко розплющило одне очко, потім друге, пискнуло і — народилося.
Мама подивилась на нього, вкрила його крилом і заплакала: вночі гуси мали відлітати. Її чоловік з табуном і старшими дітьми зранку подався на озимину попастися та
політати над полем і …
Давно тому, дуже давно жила в однім селі вдовиця Марина з дочкою-одиначкою Орисею. Вона заробляла собі на прожиток шиттям і тканням; вона була і дуже побожною, і
доброю, бо біднішим від себе роздавала те, що їй лишалось із заробітку. Коли …
Прощавай, літо!
Це промовляли очі бабусі.
Це повторював сам до себе дідусь.
Це відчув і Дуглас.
Прощавай, літо!
Ці слова ворушилися на дідусевих устах — він стояв на веранді й дивився на пожухлий лужок перед будинком, і не було вже …
Козак Петро Мамарига летів на своєму коні, а татари обсідали його з усіх чотирьох сторін.
Козак Петро Мамарига побачив перед собою степове озеро.
— Гиворе! — сказав Петро своєму коню. — Удвох нам не втекти. Як-не-як, а самому тобі буде …
Курумпо — велика скотарська округа на півночі Нью-Мексіко. Це край соковитих пасовищ, де вигулюють незліченні стада, край високих гір, грімкотливих потоків, що впадають у річку Курумпо, від якої і походить назва місцевості. Могутнім володарем, чия свавільна влада простяглася на весь …
Він прокинувся й нащулив вуха: у вогкому струмені вітру долинав сухий, різкуватий звук. Звук летів знизу, від річки. Лось звівся, тепер його постать чітко вималювалася в удосвітніх сутінках. Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання. …
Працювали мураші цілісіньке літо: побудували собі в лісі велику комору, їжі на зиму заготували. В кімнатки своєї комори нанесли зернят маленьких, шматочків солодкої трави.
Один муравлик не захотів разом із усіма трудитись.
— Навіщо мені та велика комора? — каже. …
У саду на лавці сидів Музикант. Він грав на флейті.
До його чудової пісні прислухалися і пташки, й дерева, й квіти. Навіть Вітер приліг під кущем і з подивом слухав гру на флейті. Грав Музикант про сонце в блакитному небі, …
Дівчина сиділа біля вікна і в’язала тонке біле мереживо. З темного кутка виглядав чорний Павук. Він не міг відірвати своїх павучихо очей і від жвавих пальців дівчини. Його зачудували міцні нитки й гарний узір.
“Оце-то сітка, — думав Павук. — …
У мене в кімнаті живе перепел у клітці. Мені приніс його один мій знайомий. Ліве крило у перепела перебите, він його трохи волочить і, звичайно, не може літати. А то б я його вже давно випустив, ще в кінці літа. …
Всі хлопці заздрили Василеві. Ще б пак не заздрити! Синичка, яку він вирвав з кігтів шуліки, зовсім звикла до хати. Василь вирубав для неї велику гілку і причепив до стіни. Там синиця і лазила, мов акробат.
Годував її Василь. Насипле …
Із широкого яру виходжу я до тернику, з якого вітер недавно оббив білі ніжні пелюстки цвіту. ІІереді мною розквітлий пишнии кущ шипшини, весь у рожевих зорях. У кущ сховався від мене великий рожевогрудии сорокопуд. Цей злодюжка не хоче підпускати людину …
Умовилися ми з Василем піти на цілий день на річку. Окунів ловити та на качок полювати. Любить такі мандрівки мій допитливий малий приятель.
Обіцяв Василь раненько до мене зайти, та щось довго його немає. Я вже й зібрався, наготував усе, …
Найвеселіший місяць — травень.
Прислухайтесь до пташиного хору в лісах, парках, садках. На різні голоси славлять весну дрозди, коноплянки, вівчарики, щиглики та інше голосисте птаство. А он здалеку озвалася іволга. Десь гучно закувала зозуля.
Та найгучніший голос у соловейка. Серед …
Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони волохаті, неначе брудні, нависають над землею, а ми поглядаємо на небо, питаємо:
— Коли ж ти, сонечко любе, розтопиш весь сніг і сріблясті ручайки полинуть у річки, в яри?…
Вкривається багрянцем клен. Він стоїть на узліссі замріяний, ніби сумує, що надійшов жовтень. Іноді тихо вронить вирізьблений свій лист. А налетить вітер і почне безжально зривати осінню красу зажуреного клена, оголить його і гулятиме серед голого гілля.
А яка ніжна, …
Погляньте, який кольористий стоїть ліс! Влітку він був зелений, а зараз осінь, і листя пожовкле. Ніби хтось пофарбував ліс у таку світло-жовту фарбу.
А підійдіть ближче: одне дерево жовтувате, інше темніше, а цей кущ прикрасив себе, бач, яким червоним листям!…
Вже помалу вечоріло. А може, нам тільки здавалось, що незабаром вечір, бо на заході, закриваючи півнеба, заступила сонце широка чорна хмара. Вона віщувала на ніч дощ або принаймі густий туман.
Ми з Олею вийшли з прозорого гаю і помітили, що …
Не щастить мені з собаками!
Багато років я полюю і стільки ж років мрію мати доброго мисливського собаку. Та не щастить мені!
А значно цікавіше й веселіше вештатись по болотах з рушницею, коли в тебе ще є й собака. Така …
Проминувши город, хлопці вибігли на луки до лісу. Біля самого тину росли кущі бузини, терну, шипшини. Здіймалася вгору на тонких стеблах густа кропива. Тому між кущами лазити було небезпечно: кропива жалила ноги, руки, навіть обличчя. Хоч як обережно йдеш, однаково …