Якось бідні чоловік і жінка, а з ними хлопець, ходили великим єрусалимським храмом і оглядали його. Хлопець був чарівний. Волосся м’якими кучериками спадало на плечі, а очі сяяли, як зірки.
Хлопець уперше був у цьому стародавньому храмі; раніше він був …
Це трапилося тоді, коли в Римі був імператором Август, а в Юдеї правив Ірод.
Глибока, таємнича ніч оповила землю: такої темної, глупої ночі люди ще не бачили. Можна було подумати, ніби вся земна куля похована під склепінням глибокого льоху або …
Це трапилося тоді, коли Господь і святий Петро щойно прийшли в рай після довгих і важких поневірянь на землі, сповнених самозречень і страждань.
Легко уявити собі радість апостола Петра, коли він опинився в раю. Він міг спокійно сидіти на райських …
Багато, багато років тому, коли Флоренція ще тільки-но була проголошена республікою, жила в ній людина на ім’я Раньєро ді Раньєрі. Він був сином зброяра і знав ремесло свого батька, але не був до нього охочий.
Цей Раньєро був напрочуд сильний. …
І
На правому березі ріки Самари, яких десять миль від Дніпра, лежало українське село Спасівка. Даремно шукав би хто його в теперішню пору. Воно пропало. Зруйноване, поросле травою, як багато-багато інших тогочасних українських сіл.
Спасівка не відрізнялася своєю долею від …
Легенда розповідає, що прийшов одного разу на береги Вісли з далеких країв велетень Хаффо. Був він гарний і статний, але мав славу зухвалого розбійника — одне його ім’я наводило жах на людей. Оселився Хаффо на одному з островів у гирлі …
Під час тридцятирічної війні, шведи під проводом полковника Германа Врангеля йшли по півночі Німеччини, займаючи місто за містом і сіючи жах і смерть. Ті міста, до яких наближалася шведська армія, міцно-міцно замикали свої ворота, і виставляли на них подвійну варту, …
На далекому скелястому березі бурштинового моря ще й досі можна бачити древній пагорб, що весь заріс невисоким чагарником. Безкраї морські далечі відкриваються з нього, осліплюючи очі перлинним блиском хвиль.
Колись, у незапам’ятні роки був похований на ньому великий могутній король, …
Втеча Дитріха
Якщо хочете ви послухати розповіді про щось чудове, то я можу повідомити вам велику новину. Не гнівайтесь на мене, якщо розповім вам правду про одного шляхетного, славного короля — звали його Дитвартом. Вся римська земля визнавала його своїм …
Це було давно. Це було тоді, як нашу землю шарпали турки й татари, а гетьмани українські ходили з козацтвом одбиватись од ворогів.
Тоді на Волині було невеличке село. Воно заховалося в улоговині. Круг його були ліси. В селі жили прості …
Тільки вчитель увійшов у клас, зараз побачив, що там робиться щось непевне. Школярки та школярі юрбою оточили когось і про щось палко й голосно гомоніли. Гомін був неласкавий, сердитий. Зрозуміти поки нічого не можна було. Чуть тільки було, що на …
Петрик був розумний і допитливий хлопчик. Усе йому хотілося знати. Ніхто не задавав учительці стільки запитань, як він. А як приходив додому, то все розпитував тата і маму. В їхній хаті висів на стіні портрет молодого білявого чоловіка у вишиваній …
Історичне оповідання за часів Хмельниччини
І
Се було восени 1648 р., в часи, коли гетьман Богдан Хмельницький з славним Військом Запорозьким прийшов з-над Дніпра до Галичини.
В селі Новій Волі був великий рух і метушня. Кожний, хто тільки міг, поспішав …
Є на Черкащині село Моринці. Воно, можна сказати, нічим особливим не примітне: таких мальовничих сіл у нас не сотні — тисячі. Тим часом про нього знають не тільки повсюди в Україні, а й далеко, далеко за її межами. Адже в …
Усі знають, що найкорисніша комаха на світі — бджола. Вона не тільки збирає цілющий мед, дає віск, лікувальну пергу. Бджола в час цвітіння опилює сади та городи. А без цього годі сподіватися на врожай.
Тим часом, у давнину домашніх бджіл …
Оповідання з народного переказу
І
Було се дуже давно. Ще як на наші землі набігав дикий кочовий нарід печеніги й нищив та руйнував села й міста, а людей убивав або забирав у тяжку неволю.
А панував тоді в нашому славному …
Зразу як повернувся Данило на село — по кутку раз пройшов, тоді вдруге, втретє. Кульгає трохи: в лазареті йому фабричну ногу поставили. Відтоді і Кульга. Наче не пізнає ні людей, ні дворів.
— Люди, а де ж моя хата?
А …
КАРТИНА 1
Палац князя
ДІВЧИНА. Сумний наш князь, сумний наш князь, лягли йому на чоло хмари, неначе ждуть нас знов удари, неначе знов орда знялась…
КНЯГИНЯ. Ах, я так серцем не боліла, коли орда в степах кипіла, і князь з …
РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ ЯК ПИНТЯ ПАНА НАГАЄВСЬКОГО КОЛИСАВ
Штири ножі і револьвер за чересом ношу,
Дають мені пани гроші, коли в них попрошу.
Довгих три роки минуло, відтоді як Пинтя провчив Бебекала. Після того як на опришка влаштували справжнє полювання, він …
РОЗДІЛ ПЕРШИЙ ЯК ПИНТЯ СОБІ ДОЛЮ ОБРАВ
Ой, я в свої мамунцюні єден єдиначок
Або з мене буде ґазда, або гайдамачок
Не тепер і не колись, а, мабуть, ще в ті часи, як сам цісар під стіл пішки ходив, не …
На другий день по від’ізді пана Езоп сидів на полі та стеріг збіжжя перед шкодою, головно перед ненаситними горобцями. Раз-у-раз схоплювався він та покрикував голосно…
І за кожним разом зривалася з фуркотом хмара горобців з лану та відлітала на бік, …
Зміна, яка сталася з Езопом, дивувала всіх. Як це могло статися, що цей гикавий мацапура нараз так плавно й так різко товорить!
А тут іще в додатку враз із вимовою теж і вдача хлопця змінилася. То був він боязкий, несмілий, …
Так Езоп опинився в домі філософа Ксанта.
Зараз на другий день узяв Ксант Езопа до міста, щоб там купити ярини. Городник дуже втішився, що до його крамниці зайшов такий славний і поважний мудрець, як, Ксант.
— Нехай твій невільник бере …
Саме святкували фригійці найбільше в них свято, свято богині плідної природи хліборобства, великої й доброї матері Кибели.
Щорічно святкували спокійні й тихі та трудолюбні фригійці дуже величаво це свято — кожне місто, кожне село, кожна закутина.
Так і цього року!…