Казки на ніч — сторінка 65

В одного графа при замку була броварня. За броварнею ріс гарний сад, і панство туди ходило гуляти й розважатися, але хто залишався там пізніше десятої години, той при доброму здоров’ї додому не повертався. У річці, яка текла повз броварню, жив …

Якось один молодий король розпрощався з дружиною і поїхав на війну, а королева незабаром після його від’їзду породила двох синів. Пішли по всьому краю такі веселощі, що ні словами сказати, ні на папері списати, і королева одразу ж вирядила гінців …

В одному селі жив собі селянин Матєй. І хоч було в нього чимале господарство, та Матєй геть-чисто заборгувався, бо чигала на нього біда за бідою. Одного року була страшна посуха; другого — увесь час лив дощ і хліб погнив на …

На одній річечці стояв млин, але люди обминали його десятою дорогою, бо тамтешній мірошник був чаклун і накладав з нечистою силою. Закляв він трьох принцес, обернув їх на лелек і тримав під замком у своєму хліві.

Якось забрів до того …

Жив собі один швець, і був у нього син Їржик. Нелегко заробляв той швець собі на хліб, грошей на добрий крам у нього не водилося, отож і перебивався тим, що латав старі шкарбуни, а коли не шевцював, то ходив з …

Десь-не-десь у тридесятому царстві жив собі король, і була в нього дочка-красуня. Одного разу скликав він усіх навколишніх принців, щоб прийшли подивитися на неї. Принци чули про королівну, але знали, що побратися з нею може тільки один, і через це …

Давно-давно жив свавільний і жорстокий князь Нахарбей. Нікого він не слухав, ні на кого не зважав і робив усе, що йому заманеться. Давати йому поради було так само марно, як стріляти у воду. Люди, які знали Нахарбея, казали про нього:…

Жили колись у Гянджі два брати. Старшого звали Салех, а молодшого Валех. Були вони дуже бідні.

Одного разу Салех і каже Валехові:

— Брате, ходімо пошукаємо щастя в якомусь іншому місті.

Погодився той, і вибралися брати з міста. Довго йшли …

Трапилося це в далеку давнину, коли пес Сірко був відомим кравцем. Якби ж ви знали, який гарний одяг він міг пошити!
Любо глянути! Прийде, бувало, до нього звичайнісінька гава, а піде—ну тобі справжня пава. Тому й замовників мав, хоч
одбавляй. …

Був час, коли небо осявали тільки сонце та місяць, а зірок ще не було. І жив тоді один чоловік. Мав діточок, як у решеті дірочок, отож мусив з ранку до ночі в полі працювати, аби їх прогодувати. Був він завше …

Жив собі колись слон, який не знав, що він найдужчий з-поміж звірів. А був той слон великий, розумний і добрий. Ніколи навіть мухи не чіпав, хоча вона частенько докучала йому.
Він обережно ступав по землі, пильнуючи, аби не наступити на …

Бестіарій

Коли надійшла вістка, він саме будував палац, тож кубики лишилися розкиданими на підлозі — нянечка прибере. Зрештою, це була таки визначна вістка. Бачте, у двері постукали, почулися голоси зі сходів і Ліонель було подумав, що то прийшов майстер полагодити …

Втомився Лось блукати лісом і захотів відпочити. Приліг він на галявині і попросив Зайця:

– Зроби ласку – розбуди мене через півгодини!

Заметушився Заєць: сам Лось попросив його про ласку…

– Спи, спи! Обов’язково розбуджу! – пообіцяв він.

Лось потягнувся …

Сьогодні Ясик був слухняний – не пустував. Таке іноді буває. Мама повела його до лісу. І там він не ламав гілок, не витоптував квітів, не полохав птахів, не рушив мурашника, хоча й дуже хотілося. Зирк – а в траві блищить …

В одній великій, дуже дружній родині був улюблений сімейний чайник. Такий величезний порцеляновий чайник, якого ти ніколи, напевно, і не бачив.

Одного разу мама напекла до чаю багато смачного печива. У металевому чайнику вже кипіла вода, а щоб заварити чай, …

Уже кілька днів Михайлик бігав у ліс і довго, дотемна, бродив далекими стежками й сіножатями. Заблудитися він не боявся; ліс підходив до самої їхньої хати й був для нього, як домівка. Він знав, де росли дрібні пізні опеньки, де назбирати …

Стояла млосна літня ніч. На небі — ні хмаринки, і місяцеві захотілося напитися води із криниці. Спустився він на відрі у криницю, напився, сполоснувся. Але як тепер вибратися?

Летіла мимо сова. Попросив її місяць витягти відро разом з ним із …

Було у зайчихи двоє зайченят. Одного звали Срібний Вус, а другого – Безхвостий Лев.

Якось надумав було Срібний Вус перескочити лісовий струмочок, та й впав у воду.

– Ага, попався, стрибунчику! – закричала одна рибка з червоним хвостиком і широко …

«Де б краще збудувати собі дім? — думав-міркував Білий Кріт. — Живуть же у воді, і під водою, і в полі, і в лісі, і на дереві… Але де ж краще?»

Дядько Слимак, наприклад, любить гуляти на вулиці, коли піде …

Взимку всі ведмеді міцно сплять. От і мати-ведмедиця з ведмежатами похропують у своєму барлозі.

Тільки ведмедикові Мишкові не спиться: позіхнув, потягнувся і почав будити братів:

– Вставайте, сплюхи! – Але ніхто навіть не поворухнувся.

Тоді Мишко пробрався до виходу, висунув …

Ту чарівну крамницю я бачив здалеку кілька разів; а раз чи двічі навіть проходив повз її вітрину, де лежало багато привабливих дрібничок: чарівні кульки, чарівні кури, чудодійні ковпаки, ляльки для черевомовців, кошики з причандаллям для фокусників, колоди звичайнісіньких на вигляд …

У мами Зайчихи була купа дітей: Найстарше Зайченя, Старше Зайченя, Середнє Зайченя, Молодше Від Середнього Зайченя, Маленьке Зайченя і, нарешті, Найменше Зайченя.

Усі вони були діти як діти. Бігали наввипередки, перекидалися, грали в квача, а бувало, що й билися.
Тільки …

Одного разу смугастий кіт побачив намальованого тигра. “Це ж треба, – здивувався він, – а ми з ним схожі! У нього вуха сторчма – і у мене. У нього вуса настовбурчуються – і у мене теж. Він смугастий – і …

У саду біля паркану жили квіти: березка-повзунок, мальва-красуня, соняшник-хвалько і білява кульбаба.
Найголосистішим від усіх був соняшник. Рано вранці, тільки-но сонце над парканом з’явиться, він уже горланить:

– Привіт, сонце! Доброго ранку!

Підніметься сонце трохи вище – соняшник ще голосніше …