Люблю грати в шашки, особливо сам із собою. Розкладаю дошку. Ходжу навкруг неї. Буває, пересуваю шашки вказівним пальцем. Інколи середнім. Підмізинним і мізинцем теж. Складніше — великим. Треба тягти шашку обережно, щоб не зрушити інші. Правим великим краще, ніж лівим. …
Коли Андрійко збирався до дитячого садочка, його турбувало єдине питання: чи буде там забіяка Назар? У Андрійка з цим хлопцем були свої рахунки, бо Назар задерикувато і постійно відбирав складені кубики. Навіщо вони йому здалися того ніхто не знав: хоч …
Розділ 1
Емі позіхнула й перевернулася на другий бік, щоб знову заснути. Та нараз вона завмерла, а потім аж підстрибнула в ліжку. Це ж її день народження! Чи не надто рано будити маму й тата? Емі схопила годинник із тумбочки …
Ми — сніголюби.
Як випадає сніг, манюсики,
Велет і я змагаємося.
Дивися, як.
Підбігаєш до вікна. Кричиш:
СНІ-І-Г!
Одягаєшся тепло. І щоб
не застудитися, не забудь
зав’язати шарф.
Вилітаєш у під’їзд.
Виплигуєш надвір.
На старт! Увага! Руш!
Ліпиш снігових звірів!…
Тітонька Леся почастувала Тарасика жменькою цукерок. Отих кругленьких, що їх горошком називають.
Хлопчик за гостинця подякував і поклав його до кишені. А в кишенях – ви ж знаєте – завжди всього повно: там і цвяшки та гвинтики, і фантики-бантики, гладенькі …
В Оленки радість: до неї приїхали її двоюрідна сестричка Ганнуся з мамою. Ще й модну картату спідничку в подарунок привезли.
— Ой, яка я рада! — сказала Оленка сестричці. — Ходімо, покажу тобі, які я навчилася робити витинанки.
— А …
Хто хоч раз писав писанку, той знає, що то за радість. А хто ще не писав, а бодай у руках тримав, може про те здогадатися.
Лесик знає це давно. Перед Великоднем у їхній сім’ї писанки писали завжди. Всі писали: і …
Маленькій Олесі тато подарував пластилін. Відкрила вона коробочку — а в ній кольорові брусочки лежать. Вирішила Олеся песика зліпити. Але чи пластилін був не дуже слухняним, чи песик мав бути вередливим, бо з-під Олесиних пальчиків він ніяк не з’являвся. Вже …
Легенько скрипнула дерев’яна хвіртка, і з вулиці зайшов на подвір’я сусідський дідусь Микола.
— Дай, Боже, здоров’я! — привітався він.
— Дай, Боже, всім! — відповів од хлівця Мишків дідусь Іван і ступив сусідові назустріч. Мишко, що сидів під крислатим …
Як затягнеться небо сірим серпанком, і поховаються всі жучки й комашки, і стоять не шелеснуть ані травинка, ані листочок, то я вже знаю: треба чекати нашу хмару.
Хмара живе за лісом. Вона завжди приходить звідти. Висунеться поволі, потягнеться, почухається животом …
Сашкові неабияк пощастило. Його дідусь — рибалка. Про рибу він знає геть усе. І вміє готувати карасі в сметані. Смачнющі! Сашко їх дуже любить. Дідусь і сам ці карасі любить. Але бабуня варить борщ такий, що дідусь про свої карасі …
У День Святого Валентина Максим прийшов до школи з паперовим літачком. На крилі його виразними друкованими літерами було виведено: «Найкраще у світі ім’я – Улянка». Підпису, звичайно ж, не було. «Хай вона ніколи не здогадається, що це написав я , …
Андрійкові завжди хотілося мати котика. Котик такий гарний. Він м’якенький , пухнастий. Коли він п’є молоко, язичком, як млинком меле. Швидко так: тільки мельк, мельк – і вже блюдце порожнє. Кумедно так. Котик спить, згорнувшись клубочком. Коли ти сидиш, він …
До хлопчика Марка приїхав у гості дідусь. Щодня по обіді вони гралися машинками Дідусь був водієм автобуса, а Марко працював на екскаваторі. Потім вони будували з кубиків вежі. Після цього виходили на майданчик і лазили по драбинках або ганяли м’яча.…
Дениско порпався у татовій шафці. Тато йому до дозволив Шафка була давня, а отже, в ній неодмінно мали бути якісь скарби.
Ось обценьки. Дениско знає: ними тато зігнуті цвяхи витягує, коли лагодить табуретки чи драбину на горище.
Ось пилка, рубанок …
Пішла бабуся вранці до аптеки. А їі онука Валя вдома лишилася, за вікном іде дощ. На вітах дерев сидять мокрі пташки. За ситими
хмарами сонця не видно. Сумно Валі.
На дивані сидить лялька Ксеня, поряд ведмедик Ласунець та зайчик Вухань. …
— Тату, а я можу стати чарівником? — якось запитав маленький Ростик.
— Навіщо тобі? — здивувався тато.
— Щоб геть усе, що забажаю, збувалося.
— А чого б тобі хотілося найдужче?
Ростик на мить замислився, глибокодумно посмикав себе за …
Можливо, комусь ця розповідь про хлопчика та білочку видасться малоймовірною. Проте в ній не вигадано жодного словечка. А було все так.
Хлопчик занедужав. Хвороба почалася майже зразу, як після золотої осені настало холодне сльотаве передзим’я.
В цю пору хлопчик простуджувався …
Жив собі хлопчик на ім’я Антончик. Не сказати б, що був він великий мудриголова, однак і не дурник. Не сміливець, але й не страшко. Не трудяга-роботяга, проте й не лінюх. У дитячому садочку Антончик сумлінно вивчав англійську мову і вже …
У суботу ввечері Савочка подивився по телевізору мультик і після того, як йому разів з десять нагадали, що час уже йти спати, неохоче поклався в ліжко.
Мама поправила на ньому ковдру, пригладила непокірного чубчика і, якось загадково усміхаючись, сказала:
— …
Якось мама наводила лад у старому, ще бабціному комоді й раптом вигукнула:
— О, Вадику! Глянь, що я знайшла!
З-поміж альбомів з давніми вижовклими фотографіями, з-поміж старих листівок і конвертів, якихось течок та навхрест перев’язаних ниткою пакетиків вона дістала довгеньку …
Маленькому Грицикові неабияк пощастило: у нього бабуся Маруся не така, як в інших дітей. Вона у Грицика — травесті. Слово вам навряд чи знайоме. А тим часом, травесті — це артистка, що в дитячому театрі виконує ролі хлопчиків.
Завдання, погодьтеся, …
Тато, весь зосереджений, сидів за комп’ютером. Мама, очевидно, надовго, пішла в супермаркет. А Христинці самій так нудно, хоч плач.
— Тату, — просить Христинка, — пограйся зі мною.
— Ніколи мені, — буркає, не підводячи від комп’ютера голови, тато. – …
В одному невеличкому карпатському селі жив хлопчик Яць. Його вулиця лежала на крутосхилі гори й через те називалася Верховинною.
Яць любив свою вулицю. Влітку од густих диких вишняків та бузини тут у найспекотніші дні стояла рятівна прохолода. А як заходила …