Товариство
Риндик Степан Титович
Гай кленовий,
Яворовий,
А за, гаєм гай.
Нуте, діти, козубеньки
Та й до гаю по опеньки.
Боже, помагай!
Зібралися
Стець, Орися
І малий Юрко,
А між ними в’ється в’ючка:
Хвіст – кудлата закарлючка,
А ім’я – Сірко.
І стежками,
Муріжками
Подалися в ліс.
Попереду чимчикує
Той, що бачить все і чує,
Що на варті ніс.
Він не дбає,
Не питає,
Що, куди і де, –
В гай кленовий, яворовий
Без показу і без мови
Рівно заведе.