Троє мишенят
Жило троє мишенят. Була в них ділянка землі завбільшки з долоню. Випало на ній снігу трохи менше пригорщі. Почали мишенята згрібати сніг і знайшли шматочок масла— завбільшки з горошинку. Віддали його сховати найменшому, а те не витримало й з’їло. Почали брати сварити його, поскубли і навіть до суду повели. Почав суддя розбирати їхню справу. Виступило старше мишеня та й каже:
— Було нас троє братів…
— Яка велика громада! — сказав суддя.
— Була в нас ділянка землі завбільшки з долоню…
— Так це ж ціла держава! — вигукнув суддя.
— Випало на нашій ділянці снігу трохи менше пригорщі…
— Так це ж справжнісінька заметіль! — сказав суддя.
— Почали ми той сніг згрібати…
— Яка важка праця! — вигукнув суддя.
— Знайшли ми шматочок масла завбільшки з горошинку…
— Так це ж ціле багатство! — сплеснув у долоні суддя.
— Віддали ми його сховати меншому братові…
— Який великий скарбник! — мовив суддя.
— А він узяв та й з’їв його…
— Який страшенний ненажера!— вигукнув суддя.
— Тоді ми його побили…
— Так це ж справжнісінька війна! — засміявся суддя, відпустив мишеня і наказав їм негайно укласти мир.
