Вперта жаба
Якось раз жаба і краб йшли разом по дорозі. Раптом назустріч їм щодуху скаче кінь.
– Ой, задавить! – злякався краб.- Сховаємося швидше між камінням!
Надулася жаба і пихкає:
– А мені що? Ховайся, якщо хочеш. Я як стрибну, від будь-якого коня втечу.
Сховався краб між камінням, а жаба залишилася посеред дороги. Але не встигла відскочити вона в сторону, і кінь боляче вдарила її копитом
– Говорив я тобі! – дорікає жабу краб.- Так ні ж! Ось тепер на кого ти схожа! Зовсім тебе придавило кінське копито, аж очі на лоба вилізли.
– Нічого вони не повилазили, – стоїть на своєму жаба, – це я від злості сама так витріщилася! І з дороги я навмисне не зійшла, міг б кінь- незграба і стороною об’їхати!
З тієї пори у жаби очі витрішкуваті.
Джерело:
“Десять вечеров”
“Японские народные сказки”
Видавництво: “Художественная литературa”
Москва, 1982 р.