Малий цікавий Реп’яшок ріс на пустирі за будинком. Ніхто туди ніколи не приходив, бо там і злої Кропиви повно було, й густих Лопухів, і каміння гостре лежало.
І Реп’яшкові сумно було. Ні з ким навіть словом перемовитись. Сякі-такі новини почути.…
Жило собі в зоопарку Слонятко. Воно мало великі грубі ноги й маленького хвостика. Про хобот я вже не кажу: він був смішний.
А очі Слоняткові завжди із заздрістю дивились на сусідню огорожу, де жила Страусиха із своїми страусенятами — найкраща …
Коли навесні до лісу з вирію повернувся Соловейко, їжачок визирнув із своєї нірки під кущем глоду і став чекати сутінків.
А сонечко востаннє пестило проміннями ніжно-зелений оксамит лісових верхівок…
І тоді їжачок почув ніжну трель:
— Тьох-тьох-тьох!
Їжачок склав голочки, …
Якось насварилися птахи на відомих лісових балакунів:
— Хоч би хвилину помовчали! А то Сорока цілісінький білий день скрекоче — плітки пере-казує, Зозуля все перераховує — та часом і поми-ляється. Пугач вночі лякає, спати не дає. А Боло-тяний Бугай у …
Плакало Жабеня:
— Чому я таке мале?
— Бо мало їси! — кумкнула Хитра Жаба.
— Ква! То я знаю, що мені робити.
І Жабеня підстрибнуло…
Ковть! — з’їло комара.
Глянуло на себе у воду, як в люстерко… Підросло, але …
Лежала на стежці червона шапочка з голубою китичкою.
Кралася Кицька за Мишкою, побачила шапочку.
— Няв, няв! Мила шапочка!
Натягнула Кицька шапочку на голову. Не чути їй, як Мишка шарудить у куточку.
— Няв, як прикро! Шапочка вушка затуляє,— засмутилася …
Якось виліз рудий Тхір із своєї нори. Позіхнув, потягнувся ще й зубами клацнув: «Ким би оце поснідати?»
Тхоряча нора поблизу села. От вій у перше подвір’я й заскочив. А там Курочка-Чубарочка зерно клює.
— Бач,— зрадів Тхір,— мій сніданок сам …
І хто це хлюпочеться у воді, аж луна ген за море весело котиться? Звідки це долинає:
– Фу-р-р! Ху! У-ф-ф!
То малі слоненята Біф і Діф купаються у найпрохолоднішому чистому озері. Бо в їхній країні – Африці – почалася найбільша …
Жила-була на світі курочка ряба. Та сама, що колись бабусі з дідусем яєчко знесла — не просте, а золоте.
І ось сталося, що в курник до тієї курочки влізла лисиця. Як стрибне до неї, зубами як клацне! Та не встигла …
– Скоро у нас зовсім не лишиться посуду,- не раз бідкалася мама.
Ніде правди діти, Андрійко таки справді дуже необережний. Тільки минулого тижня розбив дві чашки, три склянки, блюдце і тарілку.
І хтозна, чи довго б це тривало, якби не …
В злагоді жили колись Блискавка з Громом.
Любила Блискавка, коли хмари заступали небо, аж чорно ставало навколо, красу свою показати. А Грім, дивлячись на неї, щиро радів. Приятелював він із Блискавкою.
Та якось гаряча Блискавка низько над землею шугнула й …
Бігло лісом сіреньке Зайчатко. Стриб-скік! Стриб-скік! Гульк, а на стежці лежить… казочка. Перегорнуло Зайчатко сторінку. Ой, як сподобались йому малюнки! І червона морквинка, і білий кролик, і веселий їжачок. І написана казочка була великими літерами. Тільки Зайчатко все одно читати …
Був собі у Києві Трамвай. Не звичайний дзвінкий Трамвай, що возить людей, а той, що ремонтує трамвайні лінії, перевозить важкі рейки і просмолені шпали.
Трамвай безперервно подорожував із Святошина на Поділ, а з Подолу через Дніпро аж у Дарницю й …
Гей, гей! На заквітчаній землі
У веселому селі
Майстри гарно працювали —
Од людей подяку мали.
Гей, гей!
Перший майстер хати зводив. Як дзвін були вони — світлі та затишні.
— Хвала тобі, будівничий! — кланялися люди.
А майстер відповідав:…
— Яке гарне червоне сонечко! — сказало Руде Ведмежатко Чорненькому.
Вони жили в густому зеленому лісі й приятелювали.
— Цікаво б знати, — звідки сонечко сходить? Ми вже великі, матінки нам дозволять помандрувати.
Так і сталося.
З вечора матері-ведмедиці назбирали …
ХТО ТАКИЙ ВАСИЛЬКО?
Василько був малий і кирпатий. А ще — вередливий. І любив він лише два слова — «Не хочу».
Вимовляв він їх по-різному.
Коли набурмошувався й тоненько виводив: «Не хо-о-о-чу!»— це означало, що мама хотіла вранці взути йому …
Бегемотик, якого звали Мотик, любив плескатися в рідному болоті.
— Гей, Мотику, пішли на лужок, побігаємо! — гукали йому прудкі смугасті зебренята.
Бегемотик розплющував малі свої очиці, дивився на зелений лужок, довго думав, так, що аж великі зморшки перерізували йому …
Небо облягали темні хмари. Не вщухав холодний дощ.
Жучок сидів під кущем глоду біля хворого коника-стрибунця. Він кутав коника в торішнє листя, щоб той зігрівся. А ще, як міг, веселив хворого. Жучок кумедно хапав себе за голову, тріпотів червоними в …