Заєць на вловах

Зібравши гурт великий свій,
Ведмедя звірі упіймали;
У чистім полі розідрали —
І нум ділить мерщій,
Кому що доведеться.
От Заєць до ведмежого вушка крадеться.
— «Ач, куций, стій!»
Кричать йому: «Це ти з якого краю?
Тебе ніхто на вловах не стрічав».
— «От, братці!» — Заєць одказав:
«Та з лісу ж хто — хіба не я його лякав
І вам пригнав у поле з гаю
Сердешного дружка?» |
З хвалька такого хоч було всім дуже смішно,
Але ж здалося так потішно,
Що Зайцеві дали шматок ведмежого вушка.

***

Хоч над хвальками і сміються,
Все ж часто у дільбі їм пайки дістаються..

Переклад П. Сліпчука