Друзі в поході

Міхалков Сергій

Умовилися Лисиця, Бобер і Кабан піти разом у дальній похід: по лісах, по горах походити, на нові місця подивитися.

Зібралися вони й пішли. Йшли, йшли, дійшли до річки. Через річку місток перекинутий. Втрьох не пройдеш, треба по одному перебиратися.

– Іди ти перший! – сказав Бобру Кабан – ти старший, тобі й шана!

– Правильно. Нехай Бобер перший іде! – погодилася Лисиця.

Бобер пішов. Раптом місток під ним провалився, Бобер полетів у воду.

– Ой, біда! Біда! – заволала Лисиця. – Кабан, стрибай у воду, рятуй Бобра. Пропаде наш Бобер! Швидше! Швидше!

– Сама за ним стрибай! – зарохкав Кабан. – Я б і радий, та боюся в холодній воді застудитися.

– Дякую вам, я вже якось сам. Я вмію плавати, – почувся з-під містка голос Бобра.

Виліз Бобер на берег, відкашлявся, обтрусився.

– От і добре! – зраділи Лисиця і Кабан. – Пішли далі.

– Е, ні! – твердо сказав Бобер, – з вами пропадеш!

Сподобалось чи ні? Залиште оцінку:

4.9 / 5. Оцінили: 7

Поки немає оцінок...

Поділіться з друзями:

Джерело:
“200 стихов, сказок и басен
С. Михалкова”
Видавництво: “АСТ”
2013 р.

Коментарів ще немає... Будете першим?
Залишити коментар

 

Увійти на сайт:
Зареєструватись:
Відновити пароль: