Як Буль боровся зі страхами

Їжачок Буль прокинувся дуже рано. Його батьки все ще спали, а їх валізи стояли в кутку кімнати. У перший день літа мама і тато Буля повинні були виїхати в сусідній ліс на цілих три місяці. Їжачок вперше залишиться один на такий довгий час. Нарешті батьки прокинулися. Мама приготувала свою фірмову яєчню з бринзою, а тато повторював, що його син уже дорослий і сміливий, тому йому нічого боятися.

– Ну ось і все, любий. Настав час прощатися. – промовила Їжачиха, побачивши, що до будинку під’їхало таксі. Вона обняла сина, а потім взяла в руки валізи.

Вихований водій відразу ж вихопив валізи з рук мами Їжачихи і поніс до машини.

– Пам’ятай, не завжди варто ховатися від зла, іноді його варто перемагати не голками, а посмішкою. – сказав на прощання мудрий тато.

Батьки обняли Буля і швидко поїхали.
Настала тиша. Буль пройшовся по своєму будиночку, розуміючи, що тепер він у ньому єдиний господар. Раптом їжачок почув дивний звук на кухні. Хто ж це може бути? Буль миттєво сховався за своїми голками. Але згодом зрозумів, так як господар в хаті тепер він, треба негайно піти і подивитися, що ж діється в його будинку. Буль повільно поповз на кухню. Заглянув за двері. Пусто. Що ж це за звуки?

Раптом Буль побачив щось жахливе в тарілці біля холодильника. Він відскочив за двері і знову заховався за голками. У тарілці біля холодильника лежало багато величезних хробаків.

– Гей, ви! Хробаки! Це мій будинок! І я не дозволю вам тут командувати, – закричав через двері їжачок. Але у відповідь почув лише тишу.

– Може, вони мене не чують? – подумав Буль. Він повільно підповз по кухні ближче і повторив своє запитання, – агов! Хробаки! Забирайтеся геть!

Але хробаки лежали на тарілці і навіть не збиралися виповзати. Тоді їжачок згадав слова тата і подумав, що варто перемогти непроханих гостей посмішкою. Але як? Їжачок боявся цих неприємних створінь. Він повільно виліз з голок, які носив на своїй спині і постарався посміхнутися.

– Милі хробачки. Чи не можете ви покинути мій будинок?

Підійшовши зовсім близько, Буль раптом зрозумів, що говорив зовсім не з хробаками, а з довгими макаронами, які мама зварила йому на обід. Страх має великі очі. А будь-який страх і справді легше перемогти, посміхнувшись.

Заспокоївшись, їжачок вирішив піти читати ранкові новини, адже він хотів бути не тільки добрим і сильним, але і розумним.