Каверзна доля
Годованець Микита Павлович
Понад столом обіднім носить Муху.
Дзижчала: — Страви тут смачні!
То все на честь мені
За діло, за високість духу!.. —
Та раптом спритниця, не скерувавши руху,
Втопилася в підливі запашній.
Не думала — така вона добряча,
А тільки трошки… загаряча.