Казка про холодну воду
Прокоф'єва Софія
Пішла Ойка-капризуля на річку. Вода у річці прозора. На дні золотий пісок і різнокольорові камінці. Біля берега купається Марічка. Долонями по воді б’є, сміється. На всі боки бризки летять.
– Іди купатися, Ойко! – кличе Марічка.
Скинула Ойка туфлі і босоніж підійшла до води. Засунула ніжку у воду та як заверещить:
– Ой, яка вода холодна! Ой, не буду купатися!
Підпливли до берега маленькі рибки.
– Що ти, Ойко, вода тепла, хороша! – кажуть рибки.
– Ось ще! Буду я всяких рибок слухати! – Розсердилася Ойка. І кинула у воду камінь.
Засмутилися рибки, помахали хвостиками і попливли на дно. Випливли з очеретів каченята.
– Іди купатися, Ойко! Сонечко воду нагріло. Вода тепла, гарна.
– Ось ще! Буду я всяких каченят слухати! Ану, пливіть звідси, дурні каченята! – Закричала Ойка.
Образилися каченята і попливли в очерет.
Вистрибнула з води зелена жаба. Сіла на круглий листок.
– Яка вода тепла! Сонечко її до самого дна прогріло. Давайте плавати: хто швидше!
– Ой, не хочу я плавати! Ой, йди звідси, Жаба-квакуша! – крикнула Ойка.
Тут випливли з-за кущів два великі лебеді. Лебеді гарні, білі, як сніг.
Підплив один лебідь до Марічки.
– Сідай мені на спину, Марічко, – каже Лебідь. – Я тебе покатаю.
Сіла Марічка на Лебедя, обхопила руками його шию, і попливли вони рікою. Гойдаються на воді річкові лілії та жовте латаття.
– І я хочу на Лебеді покататися! – Закричала Ойка і стрибнула у воду.
Сіла Ойка на другого Лебедя, і попливли вони разом повз острів, де зелені верби над водою нахилилися.
– Ой, як добре! – радіє Ойко. – Вибачте мене, рибки, каченята і ти Жаба-квакуша! І справді, вода тільки спершу холодна, а як звикнеш – тепла-тепла. Щодня тепер купатимуся!
Джерело:
“Сказки для маленьких”
Софія Прокоф’єва
Видавництво: ТзОВ “АСТ”
2018 р.