Кошеня Сплет – маленький пластун

Сплет спізнювався на збори пластунського загону!

Зустріч була призначена на четверту годину. Сплет схопив свою блакитну краватку і кулею вилетів з дому.

—  А ось і Сплет! —  сказав містер Мурр, командир пластунського загону. — Ми вже думали, що ти забув і не прийдеш.

— Кошенята, це наш новий пластун. Його звуть Пупс, —  сказав містер Мурр. Відразу було видно, що Пупс був досвідченим пластуном.

—  Сплет, давай я тобі допоможу зав’язати краватку, —  запропонував Пупс. І він зав’язав Сплету краватку акуратним вузлом.

—  Дякую, Пупс!

Пупс взагалі майстерно в’язав вузли

Сплет так не вмів.

Коли кошенята вчилися розводити багаття. У Пупса вогонь спалахнув одразу.

А у Сплета — ні.

Сплету дуже хотілося бути таким самим, як Пупс, який все-все вмів.

—  Завтра ми йдемо у похід! —  Оголосив містер Мурр. —  Давайте звіримо маршрут по карті.

—  Я вже там ходив, —  сказав Пупс. —  Чудова дорога.

Удома Сплет розповів мамі про нового пластуна.

— У нас у загоні нове кошеня. Його звуть Пупс. Він багато всього вміє. Він мені допоміг зав’язати краватку. Мені здається, він — найкращий у світі пластун. — Сплет усміхнувся. — Чекаю не дочекаюся, коли ми всі разом підемо в похід!

Наступного дня Сплет збирався у похід.

— Цікаво, що візьме Пупс з собою?

Сам Сплет набрав цілу купу всього.

Пластуни вийшли у похід. Сплет крокував одразу за Пупсом.

Настав час зробити привал та перекусити. Кошенята стали збирати хмиз для багаття. Одні  приносили товсті гілки, другі — каміння для вогнища.

Будемо їсти суп, —  сказав містер Мурр. — Пупсе, ти взяв казанок?

Пупс відкрив свій наплічник.

—  Ой, я забув казанок!

Кошенята сумно занявкали.

—  Як же ми зігріємо суп без казанка? — запитав Пряник.

Сплет вийшов уперед.

— Я взяв ковшик!

—  А ще я взяв абрикоси. Ми можемо ними перекусити, доки буде грітися суп.

—  Чудово, Сплет! —  сказав містер Мурр.

Кошенята поїли і знову вирушили в дорогу.

Коли треба було переїти через яр, Пупс першим ступив на колоду. Сплет йшов одразу за ним.

Колода трусилася, дуже небезпечно трусилася. І на ній було одне слизьке місце – там, де дерево почало гнити.

Сплет його помітив, а Пупс не побачив. Він відганяв комарів.

— Обережніше, Пупсе! —  крикнув Сплет.

Ех, треба було крикнути трохи раніше!

Пупс послизнувся і впав прямо в болото.

Кошенята намагалися допомогти йому, але не змогли дотягнутися.

Добре, що Сплет мав мотузку!

Він розмотав її і кинув Пупус один кінець.

— Чудово, Сплете! —  сказав Пупс.

Сплет щосили тягнув мотузку.

Мотузка піднімалася вгору!

Пупс піднявся, а Сплет впав униз.

Сплет зовсім не засмутився, що забруднився. Головне, він врятував Пупса!

Кошенята допомогли їм обом відмитися від бруду.

—  Дякую, Сплете, —  сказав Пупс. — Ти найкраще підготувався до походу.

Ви всі молодці, —  сказав містер Мурр. — А Сплет справді добре підготувався. Все, що він взяв з собою, нам знадобилося.

А зараз настав час повертатися додому.Сплете, давай ти поведеш загін.