Полишила перепілонька

Полишила перепілонька свої дрібні діти,
А сама пішла в пшениченьку сидіти.
— Ой не літай же, перепілонько,
поночі, поночі,
Бо вибереш собі на тернечко очі.
— Ой як же мені поночі не літати,
Дрібні діточки, чим їх годувати?
— Ой не журися, матінонько, нами,
Підростуть крильця, ми полетимо самі.
Ой полетимо понад саме море,
Не злетимося докупи вже ніколи.