Про двох калік
Двоє калік вирушили в дорогу. Один був сліпий, другий без ніг. Підійшли вони до річки і зупинилися на березі. Безногий і каже:
— На той берег нам не перейти: мосту немає, річка глибока, а ми каліки й, напевно, потонемо.
Задумався сліпий, а потім попросив свого товариша:
— Подивися добре, чи немає поблизу броду?
— Брід є, он там, та течія дуже сильна, але для того, щоб переправитися, потрібні міцні ноги.
— Відведи мене туди! — наказав сліпий товаришеві.
Той узяв його за руку і повів. Коли підійшли до річкового броду, сліпий запропонував:
— У мене ноги міцні, а в тебе очі пильні. Сідай мені на спину і кажи, куди ступати. Я тебе перенесу через річку.
Сказано-зроблено. Так, допомагаючи один одному, каліки перейшли через річку і пішли собі далі.
Джерело:
“Болгарские народные сказки”
Том 1
Упорядник – Ангел Каралійчев
Видавництво: “Свят”
м. Софія, 1984 р.