Пустотливий дощик

Дощик був на святі, де на бубоні грав дід Грім. Так той Дощик розвеселився, розпустувався, так розтанцювався, що не міг зупинитися ні в полі, ні в лісі, ні в саду.

Підбіг до Зайчикової хати — тук-тук…

Підбіг до Лисиччиної хатки та в шибочку — стук-стук…

Підбіг до Оленчиного віконця, став дівчинку надвір викликати:

— Ходім, Оленко, до берізки!

— Боюся — змокнуть кіски.

— Хіба це страшно?

— Мабуть…

— Коли змокнуть — підростуть.

— А я змокну теж.

— І ти підростеш!

Бігає з Оленкою Дощик. Він зелене листя полоще. Умиває квіти й травичку. Викликає з хатки Лисичку-сестричку, Зайчика-побігайчика:

— Давайте затанцюємо танок!