Скільки віслюків
Якось погнав Ходжа Насреддін п’ятеро віслюків продавати на базар. Біг він слідом за ними, поганяв, нарешті втомився і вмостився на одного з них. Трохи відпочив й заходився перераховувати тих віслюків, що йшли перед ним, розвішавши вуха.
— Це, що таке, їх же тільки чотири! — вигукнув переляканий Ходжа і зіскочив на землю. — Один, мабуть, відстав, повернусь та пошукаю його!
Але перед тим, як повернути назад, він знову перерахував віслюків і побачив, що їх п’ятеро. Задоволений, Ходжа знову сів на одного з віслюків і погнав решту перед собою.
Через деякий час він знову почав їх перераховувати.
— Знову чотири! — вигукнув Ходжа і здивовано почав кліпати очима.
Саме тоді зустрівся йому Хитрий Петр.
— Хитрий Петр, будь ласка, скажи мені, скільки віслюків ти бачиш перед собою? Коли я лічу їх із землі — виходить п’ять, а щойно сяду одному з них на спину — один кудись зникає.
Хитрий Петр посміхнувся і відповів:
— Віслюків шість, тільки в одного з них дві ноги.
Джерело:
“Болгарские народные сказки”
Том 1
Упорядник – Ангел Каралійчев
Видавництво: “Свят”
м. Софія, 1984 р.