На високому стеблі – велика квітка із золотими пелюстками. Вона схожа на сонце. Тому й називають квітку соняшником.
Спить уночі соняшник, схиливши золоті пелюстки. Та як тільки сходить ранкова зоря, пелюстки тремтять. То соняшник жде сходу сонця.
Ось уже сонце …
Яблуня була й не стара, але вже почала всихати, хоч ще родила великі яблука.
Вони достигали аж восени. З зелених повільно ставали білими, а потім непомітно жовтіли і падали.
Інколи навіть у хаті чутно було, як, прошелестівши між гілля, бухкалося …
Пасу я козу. А вона не пасеться. Стала, голову задерла, бородою трясе і мекає, мекає.
Так уже мені вмекалася, що й сили немає терпіти.
Аж тут дід Остап іде та й каже мені:
— Вона ж у тебе, мабуть, води …
Петрусь, як старший, вів Гапочку за руку. Вони вдвох геть загубилися в степу.
— От дурна дівка, ніяк тебе не навчиш. Говориш, говориш до неї, а вона, як глуха. Ну, кажи ще раз. Скільки тобі років?
— Чотири,— відповідала тоненьким …
Катруся вже справжня школярка! Вчиться вона в першому класі і вміє читати: «Оса мала. Мамо, тут оса». Ого, Катруся вміє не тільки читати, а вже й букви пише.
У неї є зошит, і в ньому кожну сторінку розліновано на рядки …
Ну й ловко грає Андрiйко на пищику!
Ви нiколи не чули, як вiн грає?
Пищик у нього як живий. Схоче Андрiйко — i заспiває вiн у нього тоненько-тоненько, як комар. Схоче — обiзветься товсто, загуде, як джмiль. А буває, закукурiкає, …
Крізь ранішній сон чув Матвійко, як мати відчинила віконниці, як сокоріли за вікном кури і вулицею пройшла на пастівник череда. Одна корова довго мукала, мабуть, за телям. Матвійко повернувся на другий бік і натягнув на вухо рядно, а корова все …
— Ах, ароматна Аллина акація! — ахкала Андрійкові Анничка. — А адоніс, а айстри, а айва! Ах! Андрійко — анітелень.
— А аби ананас, апельсин, алича або абрикоси? Андрійку?!
— Атож!
Бичок — білий бочок
Біг бичок — білий бочок. …
У Тимка був песик Лапка. Його привіз дядько з міста.
Тимко дуже любив свого Лапку. Вчив його шукати загублені речі й приносити до хати. Лапка так старанно робив своє діло, що інколи приносив і те, що не велено було.
Восени …
Звідтоді, як у дворі з’явилася Пума — так звали чорну кішку з третьої квартири, — Васі Моргайлу перестало везти. Та воно й не дивно, адже ще колись бабуся застерігала: перебіжить дорогу чорна кішка — чекай невдачі!
І точно. Збирається оце …
Щойно батько і мати ступили на поріг, як Сашко підвівся й з розгорненим підручником підійшов до них.
— Ось — задача. Не виходить,— скупо повідомив він. Мама поставила сумку з хлібом та помідорами по один бік дверей, батько портфеля — …
Першокласниця Леся вчиться у другу зміну, бо їхню нову школу ніяк не добудують. Та Лесю це страшенно тішить. Одне, що вранці можна виспатися досхочу, а друге — вона приходить додому навіть трохи пізніше від мами.
Щойно мама відчиняє двері на …
Вийшло кошенятко на вулицю. Побачило, як горобець з одного дерева на інше перелетів, і сказало:
— І я так можу.
— Не зможеш,— зауважив півник.— Літати можуть тільки птахи, та й то не всі.
— А я зможу,— стояло на …
Надвечір, після роботи, повернувся Осел до свого хліва. Опустив голову в ясла, хрумкає сіно. Раптом чує: в кутку щось заворушилося.
Дивиться — з невеличкого ящичка висовується їжак.
— Здоров! — привітався Осел. — Чого ти тут?
— Я оселився осьде,— …
Лежить Петрик під яблунею.
Підбігла до нього сестричка Оля:
— Петю, як тобі не соромно?
— Що таке? — підвів голову Петрик.
— Бабуся он старається швидше перенести всі гарбузи з городу, бо, кажуть, мороз вночі буде, а ти лежиш …
— За що тебе, Вадику, вчора мама сварила? — запитує Василинка.
— За те, що я осу вбив,— відповідає Вадик.
— І це ти не побоявся зачіпати осу?
— Анітрішечки,— каже Вадик. — Тільки побачив, що вона сіла, я відразу …
— Андрійку, ти й досі обідаєш? — дивується сестричка Оксанка.
— А що таке? — озивається Андрійко.
— Та ти ж завжди квапишся, коли їси, бо усе кудись тобі треба. А сьогодні, мабуть, ніяких справ у тебе нема?
— Чого …
Приїхав до Славика в гості його дядько й привіз йому дві великі плитки шоколаду.
Славик з’їв одну і тут же розгортає другу.
— Не треба обидві зразу їсти,— радить йому мати.— Одну залиш на завтра.
Славик стенув плечима та й …
Прийшла мама з поля і принесла дітям у торбі гостинця.
Дмитрик зразу ж побіг по свого брата — Сашка.
Побачивши його ще здалеку, закричав:
— Ура! Мама сьогодні на баштані була. Щось принесла нам з тобою. Ходімо швидше додому.
Сашко, …
Діти з нашої вулиці збиралися в туристичний похід.
— Ти, Борю, також підеш? — запитала Маринка свого меншого братика.— Знаєш, як цікаво буде. Через ліс, через гору.
— Я б хотів піти. Але не знаю, що скаже бабуся.
— Можеш …
Настала зима.
Випав сніг.
Вийшов уранці Сашко на город і бачить: неподалік катаються на санчатах з гори хлопчики та дівчатка.
Дивився, дивився він на них і раптом заплакав.
Підійшла до нього мама:
— Чого ти, Сашо?
— Я також хочу …
— Чому ти, Борисе, не застелив свою постіль? — питає батько.
— а навіщо? — відказує син.— Увечері ж знову треба буде її розбирати.
Настав вечір. Борис роздягається, готується лягати спати.
— Навіщо ти роздягаєшся? — говорить батько.— То ж …
За городами, над стежкою, росте висока дика яблуня. На ній оселилася білочка. Хто б не йшов повз яблуню, білочка відразу в дупло ховається. І лише від Дмитрика не втікає. А навпаки: помітить його — вибігає назустріч.
Михась, Дмитриків товариш, і …
Степанко та Ганнуся, ховаючись від дощу, забігли в сарай. В ньому темно, лячно. Тому сидять мовчки.
Раптом Степанко почав:
— М’яу-у! М’яу-у!
— Що з тобою? — здивовано глянула на нього Ганнуся.
— Я ля-ля-каю,— тремтячим голосом відповідає Степанко.
— …