Лис-батько в ліс приніс курча
І так дітей своїх навча:
— З вас кожен мусить хитрим бути,
Уміти інших обманути.
На цей раз м’яса вам не дам —
Хай всяк шукає їжу сам! —
І тут озвалось Лисеня:
— А …
Грабіжник Вовк
Був спійманий якось,
Відповідати
Перед Левом довелось.
— Що, грабувать?! —
Лев заревів страшенно. —
До білих до ведмедів відішлемо!
— Невихованим був я… —
Вовк аж плаче. —
Не розумів,
Що тав чинить не треба.
Тепер клянусь,…
— Гасаєш все навкруг отар,
Пильнуєш їх від Вовка?
— А ти? — питає Пес Кота.
— Я інспектую… мишоловку.…
На цирковій арені
Дресирувальник із Ведмедем виступав,
За кожний номер цукор із кишені
Він Клишоногому давав.
Старався з усіх сил «артист»,
Ведмежий свій показуючи хист:
Ставав на задні, потім на передні,
Катався на коні й велосипеді,
Ішов перевертом і гирі …
Якось-то зрання
Подався Браконьєр на полювання.
Скрадаючись він довго лісом брів
(«Що далі в ліс, то менш інспекторів»).
Нарешті у глухій місцині
Сліди побачив: дикі свині.
Невдовзі Підсвинка помітив Браконьєр,
Рушницю звів, завмер.
І — гримнув постріл.
Вереск, зойк луна,…
Лиш на отару Вовк напав —
На нього кинувсь Вовкодав
І ледь не розідрав.
Сяк-так
Відповз у ліс хижак,
У лігві дух спускає неборак.
Над ним заплакана Вовчиха,
Заголосила стиха:
— Ой лишенько, ой лихо…
Мене на кого покидаєш ти?…
Розводячи, неначе міх, свій рот,
Повчав Козу бурмило Бегемот:
— Чого стрибать, яка у тім потреба?
Що? Спорт? Дурниці! Соромно за тебе.
Він засопів, поповз з болота в тінь,
Повчанням цим прикривши власну лінь.…
На старість мавпочка недобачати стала,
а від людей вона чувала,
що це ще лихо не таке —
аби дістати окуляри.
Отож вона, не знаю де,
собі дістала аж чотири пари.
Така вже мавпочка раденька —
то на потилицю, а то …
Лисичка подала у суд таку бумагу:
Що бачила вона, як попелястий Віл
На панській винниці пив, як мошеник, брагу, їв сіно, і овес, і сіль.
Суддею був Ведмідь, Вовки були підсудки,
Давай вони його по-своєму судить Трохи не цілі сутки.…
Горшки господар віз,
З гори конята з ними бережно ступали.
Та от спинивши валку всю на перевалі,
Господар став спускать легенько перший віз.
І добрий кінь чи не крижми його поніс,
Щоб віз не полетів в долину.
А зверху молода …
Пас якось пастух у горах кози свого господаря. Гарно було навколо. Буяли зелені трави, холодком віяло од кущів, червоніли дикі ягоди між камінням.
Кози розбрелися по схилах, шукаючи смачних пагонів, весело стрибали з каменя на камінь, із скелі на скелю, …
Несе м’ясо руський Кіт,
Польський вихилясом:
«Що ти, Котику, несеш?»
А той каже: «М’ясо!»
І як «М’ясо!» вимовляв,
М’ясо і упало,
І з ним польського Кота
В минуті не стало.
Несе м’ясо польський Кіт.
Руський і питає:
«Що ти, Котику, …
Іде циган по діброві
(Десь лихе носило),
При нім пара вареників,
Люлька та кресило.
Чорний, темний, як та хмара,
По лісі блукає:
Іскривився, курить люльку…
Аж Лев вибігає.
Вибігає, став, питає:
«Хто ти, чорний враже?»
«Скажи перше, хто ти, враже?» …
Ізнемігся старий вовк,
Ледве що плететься,
Аж з ягнятами вівця
На полі пасеться.
Приходить він до вівці,
Став на задні п’яти, П
росить собі на обід
Одного ягняти.
А та й каже, що: «Не дам,
Не мої ягнята,
А от …
Пробігає Лис голодний,
Через пеньки скаче;
Аж слухає — десь Ворона
На гілляці кряче,
Та й говорить собі стиха:
«Почекай, бабусю!
Не їв м’яса годин кілька,
Тепер поживлюся».
І хвостиком помахує,
Прищурює очі,
Підмовляє її злізти,
А тая не хоче.…
Як Собака стеріг хату,
То його й тримали;
Як постарівся, небора,
Взяли та й нагнали…
Іде, бідний, дорогою,
Притулку шукає;
Аж у лісі на поляні
Вовк його здибає.
«Куди,— каже,— йдеш, Собако?»
«Притулку шукати!..»
«А що ж твої господарі?»
«Та …
«Мабуть, нема уже на світі правди!
Мабуть, вона уже за море утекла.
Чим я од Муцика поганший, справді?
А пані те щеня учора привезла,
Сьогодні вже йому і дзвоник почепили.
Да як моторно він бряжчить,
Як Муцик, бубличком задравши хвіст, …
Під дубом у гаю жила Гадюка,
Непросипуща злюка:
Усе було сичить-сичить,
Щоб кого-небудь укусить.
Мале Ягнятко там гуляло;
Скік-верть, сюди-туди —
Та якось під той дуб і доскакало,
Не сподіваючись біди…
Гадюка кинулась та й укусила,—
От так, як бач,…
На світі вже давно ведеться,
Що нижчий перед вищим гнеться,
А більший меншого кусає та ще й б’є —
Затим що сила є…
Примір не довго б показати,
Та — цур йому! Нащо чіпать?..
А щоб кінці як-небудь поховать,
Я …
На полі Вовк овечку взяв,
Потяг сердешную в діброву —
Не на розмову,—
А щоб із’їсти: він бажав
М’ясця свіженького давненько.
От взяв овечку, обідрав,
Як знав,
Та й заходився хорошенько
М’ясце під дубом уминать,—
Аж на зубах кістки хрущать.…
Надумавсь Вовк, що жить йому погано:
Не з’їсть, не засне до пуття,
Що вік його минає марно,
Що треба кращого шукать собі життя…
Сидить він раз під дубом та й куняє,
Ніхто його не розважає,—
Аж чує — на вербі,…
Лисиця десь м’ясця дістала.
Тихесенько прибігла під стіжок —
Ум’яла більшенький шматок,
А менший у сінце сховала
На другий раз, бо нужду знала;
Сама ж спочити прилягла…
Воно годиться, попоївши;
Не молода-таки й була,
Натомиться, всю ніч ходивши…
Аж ось …
Бурмило Кундель вирвався на луг —
На волі трохи погуляти,
Бо остогид йому ланцюг,
Обридло в курені лежати.
Піткнувсь у чагарник… Коли глядить —
Назустріч Вовк біжить.
Бурмило витріщивсь і став брехати
— Стій!— крикнув Вовк.— Чого свариться нам!
Ось …
Був на селі Вівчар Тарас;
Він панових овечок пас.
Став мій Тарас чогось журитись:
Сидить, голівоньку схилив,
А панові боїться похвалитись,
Щоб пан не бив.
— Чого ти, брате, світом нудиш? —
Питаються його.
— Ох, братці! Лишенька мого
Абияк …