Казки на ніч — сторінка 94

Одного разу грибники знайшли в лісі великого-превеликого гриба. Заходились його з землі виривати, а з-під гриба вистрибнув дідок. Сам зростом  з палець, а борода он яка — з цілу п’ядь! Старенький кинувся бігти, грибники — за ним. Спіймали його та …

Задумав одного разу горобець пожити краще і вирішив:

«Невже я мушу пити саму воду. Візьму і зварю собі міцного квасу.

І зробив: полетів на поле, виклював з ячмінного колоса ціле зерно, закопав вкрадене зерно в сирий мох, сів на нього, …

Кінь жував траву в полі, і до нього прилетіло безліч комах, але найдокучливішим був комар. Кінь намагався його не помічати і тоді комар звернувся до нього:

— Ти що не бачиш, що я прилетів і заважаю тобі насолоджуватися життям?

— …

У давнину жили разом віл, свиня, коза, баран, півень і курка. Влітку всі ходили до лісу, паслись і спали де доведеться. Але восени, коли дні стали прохолодніші, віл і надумав: «Треба будувати хату, вона стане в пригоді нам, коли настане …

Були собі у давнину ягнятко та вовк. Ягня зробило хатку з вовни, а вовк – із криги. Настала весна, і вовкова оселя розтала. Ніде сірому спати. І почав він прохати ягня:

– Кумцю, впусти і мене в теплу хатку, хоч …

Їжак і лисиця впали у вовчу яму. Два дні якось терпіли, а тоді почав допікати їх голод.

На третій день лисиця сказала:

– Не вибратися нам звідси, старий друже. Спрага жене вола до криниці, а голод – мене до тебе. …

— Немає в лісі ніяких розбійників! — крикнув Петер, розмахуючи своїм дерев’яним мечем, і вибіг на ґанок. — Немає в лісі ніяких розбійників!

Давно стемніло, і бабуся півгодини тому визирала з вікна і кликала Петера додому. Але він загрався на …

Жила-була кицька на ім’я Мурка. Прокидалася вона рано-раненько, ходила, бродила, скрізь зазирала, все обнюхувала і все помічала.

Мурка була сіренька, з великими вушками та уважними очима. За вдачею вона була веселою. І була у Мурка заповітна мрія – вона хотіла …

Жили-були черевики. Нові, гарні, блискучі. У них були сріблясті пряжки та справжні шкіряні ремінці. Обидва черевики, правий і лівий, були схожі один на одного, як дві краплі води. Обидва любили чистоту.

А дісталися черевики замазурі Костику. Він ходив в них …

Якось з’явився на світ заєць синього кольору. З’явився – і потрапив до нашої казки. У ній затримався і живе.

Жив-був синій заєць. Усі зайці, як зайці, були сірого кольору, а цей – чомусь синього. Звали синього зайця Василько. Життя в …

Таємниця, яка не дає Женчикові спати

Чого на світі найбільше?

— Неба,— скаже птах.

— Води,— скаже риба.

— Квітів,— скаже бджола.

Дерев. Зірок. Автомашин. Сніжинок. Телеграфних стовпів. Струмків. Книжок. Голосів. Сонячних зайчиків. Кольорів.

— Таємниць! — скаже дитина.

Бо …

Давно колись у коморі одного селянина оселилася миша зі своїм чоловіком. Жили вони заможно: в коморі були і рис, і ячмінь, і пшоно, і квасоля. Та от біда – не мали вони дітей.

Тож почали вони молити богів:

– Пошліть …

В похмурому замку жив багатий і можновладний граф Альфонсо Моралес із дочкою та другою жінкою. Дуже гарна була друга жінка графа — графиня Інезілья, але її погляд завжди був гордий і суворий, і справді, серце в неї було недобре.

У …

Щодня дівчинка Маринка та її друзі приносили на двір посуд з їжею та водою. Тут, на розі будинку, розмістилася їдальня для звіряток та птахів. З мисок харчувалися не лише коти і собаки, а й їжачки, горобці, голуби, ворони. Смачненького вистачало …

Жив собі та був у одному селі бідний Махтей. Не було у нього ні коня, ні корови, ані шматочка поля. Зате дав йому Бог добру жінку та діточок чималенько, і всі їсти хочуть. То як заробить що чоловік за день, …

Одна перепеличка, що вивела в пшениці дітей, вернулася якось до свого гнізда, а діти плачуть та говорять:

— Мамо, нам уже тут не жити.

— Чого це? — питає перепеличка.

— Господар цього лану приходив сюди з сином та й …

Казок є на світі багато,

Й сам ти їх можеш сказати.

Є ще й про Шпичку казка,

Послухай її, будь-ласка.

Жив козак Шпичка,

Шапка сіра, невеличка,

Сорочка вишивана,

Запаска матір’ю ткана.

Жупан червоний, шаровари сині,

Діставав по святах з скрині.…

Жив собі на білому світі один веселий майстер, який заробляв на життя тим, що ліпив нові та лагодив старі горщики. Звали його Горщиков’яз. Везе, було, він на продаж у місто товар і наспівує:

— Гарні горщики продаю, горщики в’яжу! Купуйте!…

Був собі хлопчик Петрик. Ходив він до школи, учив уроки, на санчатах катався. І був би він найкращим хлоп’ям у світі, та на лихо любив книжки псувати.

На абетці кораблики намалював, літаки, розфарбував усі малюнки всередині; «Казки», що бабуся подарувала, …

Йшла Оля із школи, йшла і навколо поглядала, калюж не помічала та й промочила собі ноги. «Треба помалу йти, щоб панчішки висохли, а то бабуся мокрі ноги побачить — сердитися буде», подумала Оля і пішла повільніш.

Ступне — праворуч погляне, …

На лісовій галявині, під кущем ліщини, розцвів дзвіночок.

— Дзінь-дзінь-дзінь,— заспівав він радісно,— добридень!

І всі оглянулися на нього: й біла берізка, і руда білочка, і червоний гриб-мухомор, і зелений коник-музикант.

Весело відтоді стало на галявині. Дзвенить весь день дзвіночок, …

Повіяли холодні вітри, наближалася люта зима. Зграя шпаків зібралась летіти в теплі краї.

— Ой,— сказав старий Чивик,— та й надокучило мені щоосені літати за море. Втомишся, змучишся, хоч би шлях був ближчий.

Підстрибнув до нього молодий шпачок Малюк — …

Веселого літнього дня ходила по подвір’ї квочка Рябушка і скликала своїх малят.
Десятеро пухнастих жовтих курчат бігли до неї, лише найменше, з сірими, наче брудними плямами на крильцях, одверталося, удаючи, що не чує.

— Ко-ко-ко, йди сюди! — квоктала Рябушка.…

Трапилось мені одного разу проїжджати через село Правдиве. І розповів мій візник, чому це село так зветься.

Жив край села швець, дід Микита. На сто верст навколо не було такого майстра: не чобітки у нього виходили, а диво. Взує їх …