Вовка не ввійшов, а влетів у кімнату. Ще від дверей він кинув портфель на диван, а сам закружляв навколо стола у неймовірному танці, який танцювали, напевно, лише предки людства.
— Ленко! Ура! — заверещав він на всю кімнату.
— Тихше, …
— Гей, дівчата! — лунко розлігся по лісу дзвінкий Зінчин голос— А що я знайшла-а-а!
Дівчата, які збирали неподалік гриби, недовірливо повернули голови в її бік, зупинились.
— Який же ти сердитий! Справжній злючка-колючка, — голосно розмовляла Зінка з кимось …
Всі хлопці і дівчата нашої ланки безнадійно похнюпили носи. Хіба ж тут не зажуришся, коли до змагань лишилося три дні, а модель нашого човна — і якого човна! — ще не готова! І що найприкріше, її головного і єдиного конструктора …
Невідкритих земель більше нема. Всі найвищі вершини підкорено. Кругом світу пішки не помандруєш: або міліція заверне, або в море влізеш. Але ми з Максимом не журились. Он писала ж «Пионерка» про школярів, які зробили наукове відкриття: вивели новий сорт скоростиглих …
Максимко, Тошка й Павка разом ішли додому. Був погідний початок вересня. По-літньому пригрівало ласкаве сонце. Хлопці не поспішали — ішли ж бо з уроків, а не на уроки. Чвалали поволеньки, хвацько підбиваючи ногами брунатні каштани, які від легкого подиху вітру …
Тошка, насвистуючи, не чекаючи сьогодні вже ніяких пригод, повертався додому. Глядь — а на сходах сидить… Павка. З-під поли його куртки визирає цуценя — морда чорна, очі сумні. Та й у Павки — вигляд не веселіший.
Тонша підійшов, присів навпочіпки, …
Вовка піднімався сходами не кваплячись, важко переставляв ноги по східцях, наче ніс відра з водою. «Ну й дивна ж річ — настрій,— міркував собі Вовка.— Як швидко він може змінюватись! Ще зранку все було так добре, і раптом— на тобі!» …
Жив-був Хлопчик.
Невеличка людина п’яти років. У найпівденнішій кімнаті квартири, на шостому поверсі будинку. У нього були Тато, Мама та Кіт. Часом з’являвся Старший Брат.
Загалом, якби хлопчика попросили написати про себе книгу, він би почав саме так.
*
Тато, …
Михась причинив за собою двері і, намотавши на руку сітку, вийшов на сходи. Але, ступивши кілька кроків, зупинився біля сусідських дверей. Відшукав дзвінок з табличкою «Кравченко», озирнувся, натиснув на кнопку і щодуху припустився по східцях. Він знав: за хвилину двері …
Вони йшли лісом, вузькою мокрою стежкою. Сніг іще лежав довкола, але вже посірілий, в рудих плямах, у шматочках кори, засмічений усяким лісовим дріб’язком. Тепер Вадимко і не шкодував, що вони з батьком не взяли лиж: ото була б морока тягати …
Вітька потягнувся через стіл за чайною ложечкою і мимохіть глянув у вікно: на подвір’ї гурт хлопців щільно оточив Юрчика. Щось роздивлялися — неквапливо, зосереджено. Слова не долинали.
Охочий до всяких хлопчачих забавок, Вітька підійшов ближче, сів на підвіконня і майже …
Ох, як це важко висидіти в класі сорок п’ять хвилин, коли так треба, неодмінно треба поговорити з другом!
Як тільки пролунав дзвінок на перерву, Вадик миттю опинився коло Сашка, схопив його за руку і потягнув у куток.
— Приходь сьогодні …
До станції ще було їхати хвилин десять. Як і раніше, дружно вистукували колеса, а за вікном вагона уже повільніше пропливали телеграфні стовпи, одинокі будівлі. Нарешті поїзд прогуркотів по мосту, звернув за ліс, і попереду замелькали пристанційні споруди.
Іван Петрович Литвин …
Тошка не вивчив уроку. Не зробив домашнього завдання з арифметики. По телевізору передавали «Подвиг розвідника» і… яка ж може бути арифметика, коли наш розвідник ризикує життям і щохвилини йому загрожує небезпека. Ну, не міг Тошка вивчити уроку… Просто не міг …
Якось прийшов до мене Єгорка,— ми з ним вчимося в одному класі. Зайшов просто так: може, куди підемо. Але почався дощ, і ми зосталися дома. Пограли в шашки, подивилися по телевізору кіно. Коли Єгорка каже:
— Додому треба, засидівся я …
Ніколи раніше Андрійко не придивлявся так пильно до голубів, як сьогодні. А вони невеличким табунчиком спокійно розгулювали собі по тротуару біля старого крислатого клена, де перехожі завжди їх підгодовували. Навіть перевальцем виходили,на бруківку, і швидкі машини змушені були гальмувати, сигналити …
— Мамо, ти надовго? — спитала Настуся, підвівшись а подушки.
— Надовго, доню, лежи. У мене сьогодні багато справ. А ти, Павлику,— звернулась вона до сина,— сідай за уроки. Бо знову з читання трійку принесеш.
— Не принесу, — насупившись, …
Прийшов Льоня в дитячий садок, а йому вихователька Марія Петрівна каже:
— Сьогодні Клави не буде, ти за неї почергуй.
Зрадів Льоня. Він ще ні разу не чергував. Він тільки недавно почав ходити у дитячий садок.
Надів фартушок, походжає собі …
От і зима прийшла. Випав сніг. Міцно скували землю морози.
Розчистили хлопчаки у дворі майданчик від снігу, залили водою — замерзла вона. Добра ковзанка вийшла!
Саме Юркові ковзани батько приніс — гарні такі, блискучі. Пригвинтив Юрко швиденько їх до черевиків, …
Переїхала Нюра на нову квартиру в інший район міста. Шкода їй було розлучатися із старою школою, особливо з подружкою Валею.
У новій школі Нюра нікого не знала. Тому на уроках ні з ким не розмовляла, все придивлялась до учнів, до …
Ходить дівчинка по лісі кожній гарній квіточці вклоняється. Вже чималий букет назбирала. Квіти хоч і непоказні, зате духмяні — всі лісові пахощі в них. А сонце все нижче й нижче до обрію хилиться, скоро й день кінчиться, час додому вертати.…
Вийшла Клава у двір з новеньким м’ячем. Одразу до неї дівчатка підбігли.
— Давай пограємось,— кажуть.
А Клава притисла до себе м’яча, насупилась, відповідає:
— Я з ним ще сама не гралась. Я тільки спробую.
І почала долонею бити м’яч …
Побачив Сергійко у дворі сестру Юлю і одразу до неї.
— Дивись, які насінинки,— і розтулив кулак.— 3 них айстри будуть. Дядько Семен дав.
— Дай мені,— попросила Юля.
— Не дам, я сам посаджу!
Дуже схотілось Юлі виростити свої …
Іде дівчинка в школу. Бантики чистенькі, платтячко випрасуване, черевики блищать. Поряд з нею — мама, несе її портфель. А позаду двоє хлопців ідуть, розмовляють.
Один каже:
— Дивись, яка охайна дівчинка. Аж глянути любо. Чистьоха.
А другий йому відповідає:
— …