Жив собі та був собі…
А втім, це тільки в казках так починається — жив собі та був собі,— а в нас не казка, а щонайправдивіша, можна б сказати, невигадана повість про дивного-предивного лелечича, котрий виріс на хаті в діда …
КУРКУРИС
Надійка живе у баби Ганни. Бабина хата завжди чепурненька. Вона біла-біла, вікна блакитні, а на вікнах цвітуть червоні калачики. І коло хати гарно. Перед вікнами ростуть косарики, нарцизки, красоля, кручені паничі, цар-борода, гвоздики і півники. Півники — рядком, ніби …
Пішов Микита з татом гуляти. Гуляв він, гуляв і раптом чує – хтось цвірінькає:
– Цвірінь- цвірінь! Цвірінь – цвірінь! Цвірінь – цвірінь!
І бачить Микита, маленький горобець стрибає дорогою. Надутий такий, як кулька котиться. Хвостик у нього коротенький, дзьобик …
Я давно запримітив у лісі одну галявину з грибочками-рижками. Вони там у траві розсипані, як жовтенькі ґудзики. Такі маленькі, що в горлечко пляшки пролазять. Їх дуже добре солити.
Взяли ми по кошику – я більший, а Микитка маленький – та …
Бачить Тюпко, неподалік від нього сидить горобець, пісні співає-цвірінькає: “Ців-ців! Ців-ців!”
– Тюп-Тюп-Тюп-Тюп, – каже Тюпко. – Спіймаю! Злапаю! Пограюся! – і поповз до горобця.
Але горобець – той одразу Тюпка помітив – крикнув по-своєму, по – гороб’ячому:
– Ців! …
Кого сорока побачить — стрекоче.
Що погано лежить, вона тут як тут.
Пташине гніздо примітить – яйця розклює, пташенят маленьких з’їсть.
І звірові несолодко від сороки: не дає сорока сховатися від ворогів. Усім розповідає, де хтось ховається. Кричить:
“Я бачу!…
Осінь.
Хитрий Лис думає:
«Качки відлітати зібралися. Піду на річку – качку роздобуду».
Підкрався з-за куща, бачить: дійсно, ціла зграя качок біля берега. Одна качечка сидить під самим кущем, лапкою пір’я перебирає.
Лис хап її за крило!
З усіх сил …
Над річкою і лісом засинювалось небо: здалеку-предалеку, погуркуючи та поблискуючи, накочувала гроза. Потемніла вода в річці, зашуміли дерева, заметалися птахи. А бусли лячно замахали крильми то тут, то там по лісових болітцях.
І враз усе стихло. Стогін лісу подався далі …
Він з’явився на світ у дрімучій гущавині, в одному з тих невеличких лісових сховків, які нелегко помітити сторонньому оку, хоч вони начебто й відкриті з усіх боків.
Тут було так тісно, що ледь вистачало місця для нього та для його …
Ми з татом ловили рибу і варили при березі юшку.
Трохи далі від берега струнко стояв у воді очерет.
У казанку вже почало закипати, з пари й диму чулося тихе булькання.
І тут до нас прийшов лелека з перебитим крилом.…
Ми живемо аж на дев’ятому поверсі білого будинку, що стоїть над самісінькою Русанівською затокою. Вийду я на балкон, гляну ліворуч, гляну праворуч — і там, і там бачу, як купаються хлопці, як ловлять рибу, і геть усю затоку бачу. А …
Вже була осінь.
Він сидів на гілці між великих яблук і верещав:
— Пор-ра вставать! Пор-ра вставать! Вар-рить кашу!
Над яблунею вгорі було нескінченне небо. Там літали всякі птахи, а ще вище над ними — літаки.
В нього аж голова …
Дозріло в перепілки жито, а косити нема кому. Перепелові хтось ногу підбив, шкутильгав він. Радить перепілці, щоб летіла вона до бузька на оболоню:
— Попроси його, може, викосить, бо, поки нога загоїться, жито осиплеться.
Перепілка бере з собою дітей, прилітають …
Ні, не видержу! Не можу довше видержати! Мушу прилюдно признатися до гріха, хоч знаю наперед, що на душі мені не буде легше від того. Адже ж відплата тут неможлива, бо яка ж відплата може винагородити невинно пролиту кров, надолужити замордоване …
Був грудень місяць. Над мостом через річку Лопань перелетів якийсь птах. У морозному вранішньому тумані він був білий, наче з срібла. Витягши вперед довгу шию, він полетів далі над Лопанню, туди, де Лопань спливається з річкою Харків.
Ніхто не придивлявся …
На гілляці сиділо три сороки. Старий дуб довго слухав, як вони скрекочуть, і нарешті сказав:
— Шановні сороки, а чи не полетіли б ви на луг?
Сороки полетіли на луг. Там сюрчали коники, і квіти кивали їм голівками. Сороки сіли …
1
Життя Джеймса Генрі Троттера було щасливе аж до чотирьох років. Він жив собі тихо мирно з мамою і татом у чудовому будиночку на березі моря. Бавився з сусідськими дітками, бігав піщаним пляжем і хлюпався в океані. Чого ще бажати …
Перший підбіг до голуба Степанко. Він обережно взяв закривавленого птаха в долоні і відчув, як тіпалося в нього серце, а очі то заплющувались, то знову розкривалися. Він
не пробував вирватися з рук чи навіть поворухнутись.
— Дивись, дивись! — вигукнув …
Гусенятко розплющило одне очко, потім друге, пискнуло і — народилося.
Мама подивилась на нього, вкрила його крилом і заплакала: вночі гуси мали відлітати. Її чоловік з табуном і старшими дітьми зранку подався на озимину попастися та
політати над полем і …
У мене в кімнаті живе перепел у клітці. Мені приніс його один мій знайомий. Ліве крило у перепела перебите, він його трохи волочить і, звичайно, не може літати. А то б я його вже давно випустив, ще в кінці літа. …
Всі хлопці заздрили Василеві. Ще б пак не заздрити! Синичка, яку він вирвав з кігтів шуліки, зовсім звикла до хати. Василь вирубав для неї велику гілку і причепив до стіни. Там синиця і лазила, мов акробат.
Годував її Василь. Насипле …
Умовилися ми з Василем піти на цілий день на річку. Окунів ловити та на качок полювати. Любить такі мандрівки мій допитливий малий приятель.
Обіцяв Василь раненько до мене зайти, та щось довго його немає. Я вже й зібрався, наготував усе, …
Вже помалу вечоріло. А може, нам тільки здавалось, що незабаром вечір, бо на заході, закриваючи півнеба, заступила сонце широка чорна хмара. Вона віщувала на ніч дощ або принаймі густий туман.
Ми з Олею вийшли з прозорого гаю і помітили, що …
Проминувши город, хлопці вибігли на луки до лісу. Біля самого тину росли кущі бузини, терну, шипшини. Здіймалася вгору на тонких стеблах густа кропива. Тому між кущами лазити було небезпечно: кропива жалила ноги, руки, навіть обличчя. Хоч як обережно йдеш, однаково …