Вінні не хоче спати вдома.
Карол Рот
Маленький зайчик Вінні сидів у своїй кімнаті. Йому було дуже сумно: його брати і сестри поїхали на канікули, і він залишився зовсім один.
У вікно заглядав місяць, на небі яскраво сяяли зірки, і Вінні давно повинен був спати у своєму ліжечку. Але малюк почував себе таким самотнім, що ніяк не міг заснути.
Раптом він зрозумів, хто йому допоможе.
“Як чудово, коли в тебе є друг!” – зрадів Вінні і вискочив з хати.
Вінні побіг до білочки.
— Білочка мені дуже сумно та самотньо. Можна, я спатиму сьогодні в тебе? – Запитав зайчик.
— Звісно, можна, — усміхнулася білочка і впустила Вінні у свій будиночок.
Вінні примостився біля білочки в її ліжечку і був дуже щасливий, що тепер йому не доведеться спати самому.
— На добраніч, білочко! – пробурмотів зайчик.
— На добраніч, Вінні!
Але не встиг зайчик заснути, як раптом у тиші пролунали страшні звуки: КРА-АК! КРА-АК!! КРА-АК!!!
— Що трапилося? — схопився переляканий Вінні, потираючи лапками очі.
— Нічого особливого. Просто я гризу свої улюблені горішки, – відповіла білочка. – На ніч я завжди ними перекушую.
— Знаєш білочко, дякую тобі за гостинність, але я не можу спати за такого жахливого хрумкотіння, — пробурчав Вінні і пішов.
Вінні вирушив до свого друга – маленького звірятка скунса.
— Ти дозволиш мені сьогодні в тебе переночувати? — запитав Вінні.
— Оце так! — зрадів скунс. — Ще ніхто ніколи не ночував у мене!
Не встиг Вінні і оком зморгнути, як скунс схопив його за лапку і затягнув у свою хатку.
— Я дуже радий, що ти зайшов. У мене тобі не буде самотньо, — усміхнувся скунс, коли вони лягли в ліжечко.
Невдовзі діти солодко спали.
Вінні прокинувся від жахливого смороду.
— Чому так огидно пахне? — вигукнув він, вистрибнувши з ліжечка.
— Вибач, — зніяковівши, прошепотів скунс, — я зовсім забув, що ти тут. І треба було такому зі мною статися!
— Дякую за гостинність, але, мабуть, я не зможу в тебе заснути – сказав Вінні і, зморщивши носик, квапливо покинув хатинку скунса.
Вінні вирішив піти до їжачка.
— Привіт, їжаче! Чи можу я сьогодні в тебе переночувати?
— Ясна річ! Проходь швидше, — запросив його їжачок до свого будинку. — Ти ляжеш у моє ліжко, а я спатиму на підлозі.
— Ура! Вінні зрадів, що нарешті виспиться, і пірнув в ліжко їжачка, але в ту ж мить з криком підскочив.
— А-а-а!!! – закричав він. Що це так колеться у твоєму ліжку?!
— Це мої колючки. Іноді я залишаю їх в ліжечку – пояснив їжачок.
— Ну ні, я зовсім не маю наміру спати в колючому ліжку! – обурився Вінні і втік.
Наступним, до кого вирушило зайченя, був його друг ведмідь.
— Ведмедю, пусти мене до себе переночувати.
— Чому не впустити? Заходь, — сказав ведмідь, відчиняючи перед гостем двері.
Вінні так стомився, що ліг просто на підлозі і відразу заснув.
Але спав він недовго. Його розбудив гучний гамір.
«Ой! Невже гроза? – подумав переляканий Вінні.
Ні, то була не гроза! То був його друг ведмідь. Він просто хропів.
— Що ж мені робити? За такого хропіння я не зможу навіть заснути, — зітхнув і вийшов із дому ведмедя.
Сонний і змучений Вінні посунув до своєї подруги сови.
— Дорога сово, чи не дозволиш, мені поспати в тебе? Я зовсім вибився з сили.
— Будь ласка, Вінні, проходь, — запросила його сова.
Бідний зайчик, тільки-но його голова торкнулася подушки, заснув.
Однак невдовзі прокинувся від яскравого світла, яке било йому прямо в очі.
— Вимкни, будь ласка, світло! – Заплакав Вінні. – Я дуже хочу спати!
— Ще чого! – обурилася сова. — Я не збираюся змінювати свою звичку читати ночами. Інакше я не буду такою мудрою.
— У такому разі скажи мені, чи зможу я нарешті колись виспатися чи ні?! — несамовито заволав Вінні.
— Все дуже просто, любий. Рушай до себе додому і лягай у своє ліжечко, — незворушно відповіла сова і заглибилась у книжку.
Вінні вирішив послухатись поради своєї мудрої подруги і пішов додому. Зайчику його ліжечко тепер здавалося найм’якшим, найзручнішим і найзатишнішим.
Він заліз у свою постіль і з насолодою потягнувся:
— Як чудово! Ніхто не грюкає, нічим не пахне, ніхто не колеться, не хропе і ніякого яскравого світла!
Моє ліжко – найкраще у світі! І я нарешті зможу спокійно заснути.
Джерело:
“Казки на ніч”
Карол Рот
Видавництво: “ Махаон – Україна“
м. Київ
Супер казка, цікава та повчальна)