Вовк та гастухи
Крилов Іван Андрійович
Побачив Вовк, йдучи біля кошари,
Що Пастухи, найкращого з отари
Піймавши баранця, спокійно потрошать,
Собаки ж біля них тихесенько лежать.
Про себе мовив неборак,
Пріч ідучи, в досаді так:
«Який би гвалт тут підняли ви, друзі, без кінця,
Коли б загриз я баранця?!»
Переклад Я. Жарка
“Крилов — Байки”
Державне видавництво художньої літератури, Київ, 1946
Переклад за редакцією Павла Тичини та Миколи Терещенка