Якось навесні біля лісу поселився маленький гостроносий чоловік. Побудував він хату — довгу хижу без вікон — та й став жити-поживати, добра наживати.
Чоловік той був не лісник, не садівник і не рибалка, хоча завжди носив із собою зелені сіті.…
В обідню пору сонце на екваторі стоїть над самісінькою головою. Щоб його побачити, треба лягти горілиць на землю і одягнути окуляри з дуже темними скельцями. Усі так і робили, бо знали, що сонце на екваторі навіює на людей дивовижні чари. …
Коли велике сонце покотилося за синій горизонт і над степом відгорів жарвою тихий вечір, на землю опустилася коротка літня ніч. Дужче запахло житом, придорожньою ромашкою і чебрецем. Над байраком попливли напівпрозорі хмаринки білої роси.
У тому ж байраці, під трухлявим …
Зупинився якось на узліссі Медоїд і чує — вітерець медком пахне.
— О-о, десь мед близько! — радо заревів Медоїд і звівся на задні лапи, щоб далі бачити довкруг себе.
Солодкий вітерець полетів далі, а Медоїд крутить головою і не …
То було найкраще озеро на світі. Вода у ньому смачна та чиста. Очерети, як перемиті. І густі-прегусті. А біля очеретів повно куширю та ряски.
Полюбилось озеро і Качкам, і Чаплям, і навіть Журавлям. А одного разу прилетів сюди Пелікан та …
Жила собі та була собі в тепленькому гніздечку маленька сойка Муна. У неї ще не було великих ворогів і великого страху. Єдине, чого вона боялася, так це випасти з гнізда. І тільки через те, що у Муни ще не було …
Птахи ремези — Юнь і його дружина Еола — жили в Африці, на березі океану. Щороку до них прилітали зимувати шпаки, і ремезам з ними було дуже весело. Та навесні шпаки відлітали у вирій. Починалися дощі, і ремези сумували на …
В затишній кімнаті мармурового палацу стояла велика клітка з срібним дахом, блакитними стінами і високими дверима та вікнами із слонової кістки. Жив у тій клітці зелений папуга Ай.
Їв Ай тільки заморські зернята. Із срібної чаші пив сік гірського кришталю, …
Серед Льодовитого океану стояв скелястий острів з високими прямовисними берегами. На тому острові жили птахи кайри. Як і в інших птахів, у кайр був старійшина зграї — гостроокий Піві.
Щоранку Піві ставав на вершечок скелі й зустрічав схід сонця. Коли …
Майже на початку світу, коли мамонти паслися на березі теплого Північного океану, на землі не було жодного білого дерева. І дуби, і буки, і осокори, і горобина, і глід, і акація мали чорну-пречорну кору. Тільки цвіт у кожного дерева та …
В гущавині лісу в маленькому дуплі жила пухнаста Білочка зі своїми дітками. Її найстарший син Золотохвостик щоразу примічав, що вночі його братикам і сестричкам доводиться підкорчувати ніжки, щоб усім ставало місця в дуплі.
Золотохвостик сам теж тулився біля дверей і …
Влітку брати-близнюки Петро та Миколка жили у баби Ганни і діда Андрія. У діда та баби і сад, і пасіка, а за селом і річка Струмилівка, і левада. А далі синій ліс, де звіра та птаства видимо-невидимо.
Раніше всіх вставала …
Жили собі на світі троє братів Сорокопудів. Старший з найменшим родичалися, а середульший нічого не знав про своїх братів.
А все через те, що, коли він був ще зовсім малий, їхню маму убив Шуліка і Сорокопудів виховали сусіди.
Найстаршого брата, …
Давно-предавно, коли дні були удвоє довші, а світ тільки починався, з’явилися на землі дивні сірі пташки. Малі, кумедні. Нікого вони не бояться, усе кудись квапляться, а в найбільшу спеку у поросі купаються. Навіть по землі не ходять, як інші поважні …
В одному лісі жив лісник з дружиною. І був у них хлопчик Сергійко. Хлопчик дуже любив свій ліс. А ще більше любив він високу грушу, що росла у їхньому саду.
Груша була стара і таємнича. На тій груші, у великому …
Скресли ріки, розтанули сніги на полях, ожили, дихнули на повні груди безкраї лани. Сонце нагріло землю, і в її теплих долоньках прокільчилися зерна пшениці, вівса й кукурудзи, заструменів солодкий сік у гіллі дерев, напоїв бруньки чародійною силою.
Розквітли ніжні проліски, …
Сидів Пугач у своєму дуплі і ніяк не міг заснути. Тільки закриє круглі жовті очі, почне дрімати, як у ту ж мить на весь ліс розлягається лункий перестук Дятлових телеграм.
— Тук-тук-тук! Тр-р-р-рум-тум-тум! — весело вистукував довгим дзьобом Дятел.— Негайно …
Там, де білими розливами хвилювалася шовкова ковила та сивими озерами поросли гіркі полини, виросло, мов у казці, велике дзвінкоголосе село Золотоозерне.
Хоча поблизу не було жодного озера, але село називалося саме так.
І сталося це тому, що у тому селі …
Тієї весни, як і кожного року, поверталася качка., на ім’я Чомга, до свого Синього озера.
Он уже і гаї рідні виринули з-за обрію, замерехтіло сонце на хвилях. Але підлетіла вона ближче і побачила, що від її озера не лишилося й …