Дірка в седзи

Якось в самий переддень Нового року в будинок бідняка постукав торговець рисом:

– Добрий вечір!

– Хто там?

– Це я, торговець рисом. Сьогодні останній день року, пора тобі борги віддавати!

– А! Торговець рисом … Мене немає вдома, – почулося у відповідь.

Здивувався торговець – він же з господарем говорив. Стоїть і не знає, що робити. А сам тим часом шкрябає рукою по паперовій стіні ( в Японії паперові стіни називають – седзи). Водив-водив, поки в седзи дірка не утворилась. Заглянув в неї торговець і обімлів: господар вдома! Лежить собі, відпочиває. Розсердився торговець:

– Ніяк, ти мене обдурити надумав! Виявляється ти вдома. Я тебе бачу. Схопився тут бідняк, підбіг до седзи та як закричить:

– Де ж це бачено! Приходить до чужого дому і седзи дірявить!

– Як негарно вийшло, – зніяковів торговець рисом.

Вийняв він з кишені папір і став затикати дірку. – Поглянь, дірки більше немає, – сказав він.

– І ти що ж, не бачиш мене більше? – відгукнувся бідняк.

– Не бачу, – зітхнув з полегшенням торговець. – Зовсім не бачиш?

– Зовсім не бачу.

– Ну і добре, – зрадів бідняк, – а раз так, немає мене вдома.