Як мишка примерзла
Пішла якось мишка води попити на середину озера. Зробила в кризі дірочку. Попивши води, сіла біля дірочки: вирішила відпочити.
Сиділа, сиділа та хвіст собі й приморозила.
Заплакала мишка і заспівала:
Посеред озера примерзла я!
І тепер от гірко плачу.
Хоча би горностай прийшов,
От було би добре!
Тільки вона заспівала – раптом де не взявсь – горностай з’явився.
Мишка каже йому:
– Іди геть, погано від тебе тхне!
Утік горностай.
Мишка знову заспівала:
Посеред озера примерзла я!
І тепер от гірко плачу.
Хоч би ховрашок прийшов,
От було би добре!
Аж тут раптом ховрашок з’явився. Мишка каже:
– Іди геть, довгохвостий ти!
Втік ховрашок.
Знову заспівала мишка:
Посеред озера примерзла я!
І тепер от гірко плачу.
Хоч би зайчик прийшов,
От було би добре!
Аж тут раптом заєць з’явився. Мишка каже йому:
– Іди геть, хвіст у тебе закороткий!
Утік заєць.
Знову заспівала мишка:
Посеред озера примерзла я!
І тепер от гірко плачу.
Хоч би ведмідь прийшов,
От було би добре!
Перестала співати. Раптом ведмідь з’явився, до мишки підійшов, лапою вдарив, хвостик і відірвався. Залишилася мишка без хвоста.
Ось такого вибрала собі помічника!
Джерело:
“Черная птица”
Чукотские сказки