Як павучок Семен побував на ярмарку

Жив-був в лісі чорненький павучок Семен, і не було у нього друзів. Мухи і жуки боялися його павутини, білки гидливо стрибали на іншу гілку, запримітивши павучка. Ну а птахів він і сам боявся.

Одного разу павучок дізнався від залітних ворон, що в місті, поруч з лісом, відбувається великий ярмарок.

– А що таке ярмарок? – запитав павучок у ворони.

– О-о-о! – загадково сказала ворона, – Ярмарок – це таке місце, де продають багато всього цікавого, і кожен може купити собі, що захоче.

– Що захоче? – здивувався павучок Семен. – Це добра справа. Мені терміново треба на ярмарок.

Павучок взяв з собою копієчку, яку колись знайшов в лісі, і вирушив на ярмарок. Він задумав купити там собі друга.

Ніколи ще в своєму житті Семен не зустрічав стільки всього цікавого. Чого там тільки не було, на цьому ярмарку! І одяг, і цукерки, і іграшки, і навіть курчата живі! Павучок Семен підповз до одного з продавців, простягнув йому копієчку і сказав:

– Ось, візьміть грошики, я хочу купити собі друга.

– Друга? – здивувався продавець. – Але друга не можна купити, ні за гроші, ні за іграшки, ні за цукерки. Друг не купується і не продається, його потрібно просто зустріти і впізнати. Друг – це той, кому ти довіряєш і готовий прийти на допомогу, і той, хто довіряє і допомагає тобі. Друг – це той, з ким разом добре і спокійно.

– Ет, коли ж це я вже зустріну свого друга… – зітхнув Семен.

Павучок збирався йти з ярмарку, але потім згадав, що він зовсім нічого не купив.

– А що ж я можу купити за свою копієчку, якщо дружбу купити не можна? – запитав павучок Семен продавця.

– Наприклад, цей носовичок або бублик, – відповів продавець, оглянувши свій товар.

– Мабуть, я куплю собі носовичок на пам’ять про ярмарок. Бублик мені точно ні до чого, – сказав павучок.

Він взяв носовичок, подякував продавцю і вмрушв назад до лісу. По дорозі він зустрів засмученого гнома Пітера:

– Пітере, що трапилося? – поцікавився Семен.

– Та ось, штани мої порвалися. Я був на ярмарку, але там не продають таких крихітних штанів, які мені потрібні.

Павучок замислився і каже:

– Мабуть, я знаю, як тобі допомогти. Я купив на ярмарку носовичок. Здається, з нього можна зшити тобі підходящі штани.

Павучок Семен відламав голку з ялинки, вставив у неї павутинку, немов нитку, і почав шити. Через кілька хвилин крихітні штани для гнома Пітера були готові.

– Ой, яка краса! – вигукнув Пітер, приміряючи обновку. – Прекрасні штанці вийшли! Спасибі тобі, друже!

– Друг? Ти сказав «друг»? – зрадів павучок Семен.

– А що, ти не хочеш бути моїм другом? – зніяковів гном Пітер. – Ми б могли разом гуляти лісом. Або ходити один до одного в гості. Мені ж тепер не соромно, у мене тепер є чудові нові штани!

– Звичайно ж, я хочу бути твоїм другом, – вигукнув павучок Семен.

Так у павучка з’явився друг гном. Вони весело проводили час разом, допомагали і підтримували один одного у важку хвилину. Коли в місті знову відкрився ярмарок, гном Пітер посадив павучка в кишеню своїх штанців, і вони відправилися за покупками. Павучку було спокійно і зручно поруч зі своїм другом.